муктнм апі сіддгн нрйаа-парйаа

су-дурлабга пранттм коішв апі мах-муне

муктнм — осіб, звільнених від рабства невігластва; апі — навіть; сіддгнм — осіб, що досягнули досконалості; нрйаа — Верховного Бога- Особи; парйаа — відданий; су-дурлабга — дуже рідкісний; пранта-тм — цілковито задоволений і вільний від бажань; коішу — серед багатьох мільйонів; апі — певно; мах-муне — великий мудрецю.


Текст

«О великий мудрецю, серед багатьох мільйонів вільних від невігластва і від матеріального рабства осіб, а також серед багатьох мільйонів сіддг, що досягли майже повної досконалості, рідко трапляється хоча б один чистий відданий Нараяни. Тільки такий відданий справді повністю задоволений і вмиротворений».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш — цитата з «Шрімад-Бгаґаватам» (6.14.5). Нараяна-параяна, відданий Господа Нараяни, — це єдиний, хто щасливий. Той, хто став нараяна-параяною, вже звільнився від матеріального рабства. Він уже володіє всіма йоґічними силами. Не досягнувши рівня нараяна-параяна і не піднявшись над рівнем бгукті-мукті-сіддгі, неможливо стати повністю вдоволеним. Це рівень чистої відданості.

Той, хто не бажає нічого, крім Крішни, і не збочує на шлях ґ'яна-марґи (розвитку знання), звільняється від невігластва. На найвищому рівні перебуває той, хто вільний від впливу карми (корисливої діяльності) та йоґи (розвитку містичних сил). Така особа просто покладається на Крішну і задоволена у своєму відданому служінні. У «Шрімад-Бгаґаватам»(6.17.28) сказано: нрйаа-пар сарве на кутачана бібгйаті. Така особа не боїться нічого. Вона однаково ставиться і до раю, і до пекла. Негідники не розуміють становища нараяна-параяни і тому починають йому заздрити. Адже з ласки Нараяни відданий досягає в матеріальному світі щонайбільшого добробуту. Негідники заздрять Нараяні і Його відданому, але відданий намагається задовольнити іншого відданого Нараяни, бо знає, що задовольняючи представника Нараяни, він задовольняє безпосередньо Самого Нараяну. Тому відданий намагається створити для свого духовного вчителя якнайліпші умови і підносить йому все найкраще. Люди сторонні, які нічого не знають про Нараяну, заздрять і Нараяні, і Його відданому. Тому, коли вони бачать добробут відданого Нараяни, вони заздрять ще більше. Але коли відданий Нараяни просить таких нетямущих людей, аби ті прийшли і жили разом із ним у тих самих зручних умовах, вони не погоджуються, тому що ніяк не можуть відмовитись від незаконного сексу, м'ясоїдства, азартних ігор і вживання алкоголю та інших дурманних речовин. Через це матеріаліст відмовляється від товариства нараяна-параяни, дарма що заздрить матеріальному становищу відданого. У західних країнах, коли звичайні люди — торговці чи робітники — бачать, що наші віддані чудово живуть і харчуються, при тому не працюючи, їм кортить довідатись, звідки ми беремо гроші. Такі люди починають заздрити і запитують: «Як це можна так зручно жити, не працюючи? Звідки у вас так багато машин, усмішки на обличчях і хороший одяг?» Вони не розуміють, що про відданих дбає Крішна, і тому дивуються, а деякі заздрять.