дгармчрі-мадгйе бахута 'карма-нішга'

коі-карма-нішга-мадгйе ека 'джнī' решга

дгарма-чрі-мадгйе — серед тих, хто справді дотримується ведичних засад чи релігії; бахута — багато з них; карма-нішга — прив'язані до корисливої діяльності; коі-карма-нішга-мадгйе — серед мільйонів таких корисливих трудівників, що працюють згідно з ведичними засадами; ека — одна; джнī — мудра людина; решга — найвища.


Текст

Серед послідовників ведичної науки більшість діє задля насолоди плодами діяльності і поділяє діяльність на хорошу та погану. Серед багатьох таких щирих корисливих трудівників, може, трапиться один, що справді мудрий.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура зазначає, що слово карма-ніштга стосується до того, хто прагне насолоджуватись плодами свого сумлінного труду та праведної діяльності. Деякі послідовники ведичних засад підносять усе Абсолютній Iстині без прагнення насолоджуватись плодами своїх праведних вчинків. Їх теж зараховують до карма-ніштг. Iноді можна бачити, як праведні люди з великими труднощами заробляють гроші, а тоді витрачають їх на добродійність: засновують благодійні програми, відкривають школи та лікарні. Як той, хто заробляє для себе, так і той, хто заробляє для загального добра, зветься карма-ніштга. Серед мільйонів карма-ніштг, може, трапиться один справді мудрий. Ті, хто уникає корисливої діяльності і дотримується обітниці мовчанки, прагнучи злитися з духовним буттям Абсолютної Iстини, зазвичай відомі як ґ'яні, мудрі люди. Їх цікавить не корислива діяльність, а злиття з Усевишнім. В обох випадках, і карма-ніштги, і ґ'яні зацікавлені у власному добрі. Кармі прямо цікавляться особистою вигодою в матеріальному світі, тоді як ґ'яні зацікавлені в тому, щоб злитися з існуванням Всевишнього. Ґ'яні стверджують, що корислива діяльність хибує на недосконалість. Для них досконалість полягає в тому, щоб припинити діяльність і злитися з верховним буттям. Це мета їхнього життя. Ґ'яні хочуть усунути різницю між тим, хто знає, об'єктом знання і знанням. Це філософія монізму чи цілковитої єдності, і її відзначає духовна практика мовчання.