прасда ла — беручи рештки їжі; коле — на коліна; карена крандана — плакала; німіра — Німая; прійа — улюблені; мора — мої; е-саба вйаджана — ці всі страви.

Беручи тацю з їжею на коліна, мати заплакала, пригадуючи, як ці страви любив її Німай.