ПОЯСНЕННЯ: Ці слова («Шрімад-Бгаґаватам»10.4.46) промовив Шукадева Ґосвамі в бесіді з Махараджею Парікшітом. Дана цитата походить із опису замаху на життя Крішниної сестри (Йоґамаї), що з'явилась перед народженням Крішни як дочка Яшоди. Йоґамая і Крішна народились в один час. Васудева пішов і поклав замість Йоґамаї Крішну, а Йоґамаю забрав з собою. Коли Васудева приніс Йоґамаю до Матгури і Камса спробував її вбити, вона вислизнула з його рук. Він не зміг її вбити. Вона повідомила Камсі про народження його ворога, Крішни, і Камса в замішанні пішов до своїх прибічників по раду. Описуючи цю велику змову, Шукадева Ґосвамі промовив цього вірша. Він вказує, що демон через свою підлу діяльність може втратити все.

У цьому вірші мають велике навантаження слова махад- атікрама, що означають «лихе ставлення до Господа Вішну та Його відданих». Слово махат вказує на велику особу, відданого або Самого Верховного Бога-Особу. Завжди занурені в служіння Господу, віддані так само піднесені, як і Верховний Бог-Особа. Слово махат пояснює також Господь Крішна в «Бгаґавад-ґіті»(9.13):

«Сину Прітги! Великі душі, вільні від омани, перебувають під захистом божественної природи. Вони цілковито присвячують себе на віддане служіння, бо знають, що Я — Верховний Бог-Особа, предвічний і невичерпний».

Заздрість Господу і Його відданим не дає демону нічого доброго. Через цю заздрість і злість демон втрачає все, що цінують люди.