ПОЯСНЕННЯ: «Харі-бгакті-віласа» наводить наступну цитату зі «Сканда Пурани» щодо образи проти вайшнави:

В розмові між Маркандеєю та Бгаґіратгою сказано: «Дорогий царю, той, хто глузує з піднесеного відданого, втрачає плоди своїх доброчесних дій, свої статки, репутацію та синів. Усі вайшнави — великі душі. Кожен, хто їх ганить, потрапляє до пекла, що зветься Махараурава, і за ним ідуть його предки. Якщо хтось вбиває чи ганить вайшнаву, якщо хтось заздрить вайшнаві чи сердиться на нього, якщо хтось не кланяється йому чи не радіє, побачивши його, то він неодмінно скотиться до пекельних умов».

Також «Харі-бгакті-віласа»(10.314) наводить дальшу цитату з «Дварака-махатм'ї»:

У розмові між Прахладою Махараджею та Балі Махараджею було сказано: «Грішників, що ганять вайшнавів, великих душ, дуже жорстоко карає Ямараджа».

У «Бгакті-сандарбзі»(313) Джіва Ґосвамі наводить такі слова щодо блюзнірства на Господа Вішну:

«Той, хто критикує Господа Вішну та Його відданих, втрачає все хороше, нагромаджене впродовж сотні праведних життів. Така особа гниє в пеклі Кумбгіпака, і її кусають хробаки доти, доки існує Сонце й місяць. Тому не слід навіть дивитись на обличчя того, хто ганить Господа Вішну та Його відданих. Ніколи навіть не пробуйте спілкуватися з такими особами».

У «Бгакті-сандарбзі»(265) Джіва Ґосвамі наводить також такі цитати з «Шрімад-Бгаґаватам»(10.74.40):

«Якщо, чуючи блюзнірство на Господа чи на Господнього відданого, людина відразу ж не піде з того місця, вона падає з рівня відданого служіння». Так само дружина Господа Шіви, Саті, каже у «Шрімад-Бгаґаватам»(4.4.17):

«Коли хтось чує, як безвідповідальна людина ганить повелителя релігії, він, якщо не може покарати блюзніра, повинен затулити вуха і піти геть з того місця. Але якщо він може вбити блюзніра, він повинен силоміць відрізати йому язик і вбити його, а після того накласти руки на себе».