ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактівінода Тгакура, роз'яснюючи вірші 171–179, каже, що зміст цих віршів дуже простий, але їхній смисл збагнути не так легко. Зазвичай зумовлені душі, коли їх зваблює матеріальна, зовнішня енерґія, забувають Крішну. Тому їх називають кша-бахірмукга — тими, хто втратив свої стосунки з Крішною. Коли така жива істота потрапляє до сфери матеріальної енерґії, її посилають до якогось із безлічі матеріальних всесвітів, які матеріальна енерґія створює для того, щоб дати зумовленій душі можливість виконати свої бажання в матеріальному світі. Дуже прагнучи насолоджуватись плодами своєї діяльності, зумовлені душі заплутуються в своїх матеріальних діях та наслідках цих дій. В наслідку зумовлені душі пожинають плоди карми у вигляді насолод і страждань. Однак якщо зумовлена душа розвиває свідомість Крішни, це повністю знищує карму її праведних і неправедних дій. Просто ставши відданим, людина звільняється від усіх наслідків карми. Так само зумовлена душа може досягнути звільнення і піднятись понад наслідками карми просто за бажанням відданого. Так можуть отримати звільнення всі, і з цього випливає, що матеріальний світ існує або не існує залежно від того, чого забажає відданий. Однак у кінцевому підсумку все залежить не від того, чого забажає відданий, а від волі Верховного Бога-Особи, що на Своє бажання може повністю знищити матеріальне творіння. Для Нього втрати немає. Власник мільйонів корів не зважає на втрату одної кози. Аналогічно, Господь Крішна — це власник як матеріального, так і духовного всесвітів. Матеріальний світ становить лише одну четверту Його твірної енерґії. Якщо Господь на бажання відданого повністю знищить творіння, за Своїм незмірним багатством Він навіть не зауважить втрати.