еі — мах-бгґавата, йхра даране

враджендра-нандана-смті хайа сарва-джане

еі — ось; мах-бгґавата — відданий найвищого рівня; йхра даране — чиїм виглядом; враджендра-нандана — сина царя Враджі; смті — згадка; хайа — стає; сарва-джане — для всіх.


Текст

«Оце великий відданий, — сказав Шрі Чайтан'я Махапрабгу. — Кожен, хто його бачить, згадує про Верховного Бога- Особу, Крішну, сина Махараджі Нанди».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: В «Анубгаш'ї» Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пише, що матеріаліст помилково вважає тіло й розум за джерело матеріальної насолоди. Iншими словами, матеріаліст сприймає життя на тілесному рівні. Шрі Чайтан'я Махапрабгу не ставився до сина Махараджі Пратапарудри, як до матеріаліста, беручи до уваги, що він син матеріаліста. Про Свою насолоду Він також не думав. Філософи- майаваді роблять велику помилку, вважаючи, що сач-чід- ананда-віґраха, трансцендентна форма Господа, подібна до матеріального тіла. В трансцендентному немає ніякого матеріального забруднення, а матерії неможливо приписати вигадану духовність. Матерію не можна вважати за дух. Матеріалісти-майаваді, припускаючись помилки, яку позначають спеціальним терміном бгаума іджйа-дгі (Бгаґ.10.84.13), уявляють форму Бога в матерії, хоча, згідно з їхніми вигадками, Бог в найвищому розумінні безформний. Це просто умоглядна вигадка. Шрі Чайтан'я Махапрабгу — Верховний Бог- Особа, але Він став на місце ґопі. Він привітав царевого сина, наче той був Сам син Махараджі Нанди, Враджендра-нандана Харі. Це досконале бачення, що узгоджується з ведичними приписами, серед яких, наприклад, слова «Шрімад Бгаґавад- ґіти»: паіт сама-даріна. Як пізнають Абсолютну Iстину послідовники вайшнавської філософії, пояснено в «Мундака Упанішаді»(3.2.3) та «Катга Упанішаді»(1.2.23):

«Верховного Господа не досягнути ні даючи вмілі пояснення, ні розвиваючи великий інтелект, ні навіть багато слухаючи. Досягнути Його може тільки той, кого Він Сам вибере. Такій особі Він являє Свій образ».

Жива істота ув'язнена в матеріальному бутті внаслідок того, що їй бракує такого духовного бачення. Шріла Бгактівінода Тгакура співає в «Кал'яна-калпатару»: сасре сій практі бгаджій `пуруша' абгімне марі. Коли жива істота приходить до матеріального світу, вона вважає себе тим, хто насолоджується, і так заплутується дедалі більше.