еі — мах-бгґавата, йхра даране
враджендра-нандана-смті хайа сарва-джане
еі — ось; мах-бгґавата — відданий найвищого рівня; йхра даране — чиїм виглядом; враджендра-нандана — сина царя Враджі; смті — згадка; хайа — стає; сарва-джане — для всіх.
ПОЯСНЕННЯ: В «Анубгаш'ї» Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пише, що матеріаліст помилково вважає тіло й розум за джерело матеріальної насолоди. Iншими словами, матеріаліст сприймає життя на тілесному рівні. Шрі Чайтан'я Махапрабгу не ставився до сина Махараджі Пратапарудри, як до матеріаліста, беручи до уваги, що він син матеріаліста. Про Свою насолоду Він також не думав. Філософи- майаваді роблять велику помилку, вважаючи, що сач-чід- ананда-віґраха, трансцендентна форма Господа, подібна до матеріального тіла. В трансцендентному немає ніякого матеріального забруднення, а матерії неможливо приписати вигадану духовність. Матерію не можна вважати за дух. Матеріалісти-майаваді, припускаючись помилки, яку позначають спеціальним терміном бгаума іджйа-дгі (Бгаґ.10.84.13), уявляють форму Бога в матерії, хоча, згідно з їхніми вигадками, Бог в найвищому розумінні безформний. Це просто умоглядна вигадка. Шрі Чайтан'я Махапрабгу — Верховний Бог- Особа, але Він став на місце ґопі. Він привітав царевого сина, наче той був Сам син Махараджі Нанди, Враджендра-нандана Харі. Це досконале бачення, що узгоджується з ведичними приписами, серед яких, наприклад, слова «Шрімад Бгаґавад- ґіти»: паіт сама-даріна. Як пізнають Абсолютну Iстину послідовники вайшнавської філософії, пояснено в «Мундака Упанішаді»(3.2.3) та «Катга Упанішаді»(1.2.23):
«Верховного Господа не досягнути ні даючи вмілі пояснення, ні розвиваючи великий інтелект, ні навіть багато слухаючи. Досягнути Його може тільки той, кого Він Сам вибере. Такій особі Він являє Свій образ».
Жива істота ув'язнена в матеріальному бутті внаслідок того, що їй бракує такого духовного бачення. Шріла Бгактівінода Тгакура співає в «Кал'яна-калпатару»: сасре сій практі бгаджій `пуруша' абгімне марі. Коли жива істота приходить до матеріального світу, вона вважає себе тим, хто насолоджується, і так заплутується дедалі більше.