ПОЯСНЕННЯ: Колись жили царі, як Джарасандга, що строго додержували ведичних ритуалів, поводились як доброчинні, достойні кшатрії, посідали всі якості кшатріїв і навіть корились брахманічній культурі, але не визнавали Крішну за Верховного Бога-Особу. Джарасандга багато разів нападав на Крішну і, звісно, щоразу зазнавав поразки. Кожного, хто, як Джарасандга, виконує ведичні ритуали, але не визнає Крішну за Верховного Бога-Особу, треба вважати за асуру, чи демона. Так само той, хто не визнає Шрі Чайтан'ю Махапрабгу за Самого Крішну, теж демон. Такий присуд авторитетних писань. Тому так звана відданість Ґаурасундарі без відданого служіння Крішні і так зване крішна-бгакті без відданого служіння Ґаурасундарі — це діяльність невідданого. Щоб досягнути успіху на шляху свідомості Крішни, треба заповнити свою свідомість і особою Ґаурасундари, і особою Крішни. Знати особу Ґаурасундари означає знати усіх осіб, що згадані в цій мантрі: рī-кша-чаітанйа прабгу нітйнанда рī- адваіта ґаддгара рīвсді-ґаура-бгакта-внда. Автор «Шрі Чайтан'я-чарітамріти», вірний авторитетам, підкреслює цей принцип, без якого не досягнути досконалості в свідомості Крішни.