ПОЯСНЕННЯ: Перед тим, як повторювати маха-мантру Харе Крішна, дуже сприятливо повторити імена рī-кша- чаітанйа прабгу нітйнанда, тому що, повторюючи ці два святих імені — рī-кша-чаітанйа прабгу нітйнанда, — людина одразу відчуває екстаз і, повторюючи після цього маха-мантру Харе Крішна, звільняється від образ.

Iснує десять образ, що їх треба уникати, повторюючи маха- мантру Харе Крішна. Перша образа — це ганити великих осіб, які поширюють святе ім'я Господа. В шастрах сказано (Ч.-ч.Ант'я7.11): кша-акті він нахе тра правартана — поширювати святі імена маха-мантри Харе Крішна можуть тільки ті, кого уповноважив на це Верховний Бог- Особа. Тому не можна критикувати чи ганити відданого, що робить це служіння.

У «Шрі Падма Пурані» сказано:

Ганити великих святих осіб, що проповідують славу маха- мантри Харе Крішна, — це найгірша образа лотосових стіп святого імені Господа. Не можна критикувати того, хто проповідує велич маха-мантри Харе Крішна. Той, хто робить це, — блюзнір. Нама-прабгу, що тотожний з Крішною, не попустить такого блюзнірства навіть людині, яку вважають за великого відданого.

Друга намапарадга описана так:

Святе ім'я Вішну — джерело всього добра для матеріального світу. Iм'я, форма, якості та розваги Вішну являють собою трансцендентне, абсолютне знання. Тому, якщо людина намагається відокремити Абсолютного Бога-Особу від Його святого імені чи Його трансцендентної форми, якостей та розваг, вважаючи їх за матеріальні, вона чинить образу. Так само ставити імена півбогів, як-от Господа Шіви, на один рівень з іменем Господа Вішну, тобто вважати, що Господь Шіва та інші півбоги являють собою форми Бога і тому рівні Вішну, — це також образа. Це друга образа лотосових стіп святого імені Господа.

Третя образа лотосових стіп святого імені, що її називають ґурор-авадж, — це вважати духовного вчителя матеріальною особистістю і через це заздрити на його високе становище. Четверта образа (руті-стра-нінданам) — це ганити ведичні писання, як оце чотири Веди й Пурани. П'ята образа (татгртга-вда) — це вважати славу святого імені за перебільшення. Шоста образа (харі-нмні калпанам) — це вважати святе ім'я Господа за плід уяви.

Сьому образу описано так:

Якщо людина, розуміючи, що маха-мантра Харе Крішна має силу усувати наслідки всіх гріхів, вважає, що може грішити собі далі і рятуватись від кари маха-мантрою Харе Крішна, вона чинить найтяжчу образу лотосових стіп харі-нами.

Про восьму образу сказано так:

Вважати повторення маха-мантри Харе Крішна за релігійний ритуал — це образа. Релігійні обряди, дотримування обітниць, відречення та складання жертв — це матеріалістична сприятлива діяльність. Повторення маха-мантри Харе Крішна не можна порівнювати з такою матеріалістичною побожністю. Це образа лотосових стіп святого імені Господа.

Дев'яту образу описано так:

Проповідувати славу святого імені тим, хто не має розуму або віри, — це образа. Таким людям треба давати змогу почути маха-мантру Харе Крішна, але на початку їм не можна розкривати велич або духовне значення святого імені. Якщо такі люди знову й знову будуть чути святе ім'я, серця їхні очистяться і вони зможуть зрозуміти трансцендентне становище святого імені.

Десята образа така:

Якщо людина вже почула про велич трансцендентного святого імені Господа, однак і далі тримається матеріалістичного світогляду, думаючи: «Я є тіло, і все, що належить цьому тілу, — моє [аха маметі]», і не виказує шани й любові до маха-мантри Харе Крішна, це образа.