ПОЯСНЕННЯ: У своїй «Анубгаш'ї» Шрі Бгактісіддганта Сарасваті Ґосвамі каже, що істинні наслідки, які проявляться одразу ж із здобуттям трансцендентного знання, виявляються в тому, що істота одразу ж звільняється з лабет майі і повністю занурюється в служіння Господеві. Без служіння Верховному Богові-Особі Мукунді неможливо звільнитися від корисливої діяльності, яка протікає під впливом зовнішньої енерґії. Натомість коли людина без образ повторює святе ім'я Господа, вона досягає трансцендентного рівня, вільного від усіх матеріальних уявлень. У служінні Господеві відданого пов'язують із Верховним Богом-Особою один з п'яти різновидів взаємин: шанта, дас'я, сакг'я, ватсал'я чи мадгур'я, — і в цих взаєминах відданий насолоджується трансцендентним блаженством. Такі взаємини, безумовно, не залежать ні від тіла, ні від розуму. Усвідомивши, що святе Господнє ім'я тотожне з Верховною Особою, відданий стає повною мірою достойним оспівувати святе ім'я Господа. Такого відданого, що в екстазі повторює святе ім'я і танцює, слід вважати пов'язаним із Господом безпосередніми стосунками.

За свідченням Вед існує три рівні духовного розвитку: самбандга-ґ'яна, абгідгея та прайоджана. Самбандга-ґ'яна — це встановлення відначальних стосунків із Верховним Богом- Особою, абгідгея — це діяльність, що відповідає цим відначальним стосункам, а прайоджана — це найвища мета життя, розвиток любові до Бога (прем пум-артго махн). Якщо людина дотримується реґулівних засад відповідно до наказу духовного вчителя, вона швидко досягає найвищої мети свого життя. Людина, яка любить повторювати мантру Харе Крішна, легко здобуває можливість безпосередньо служити Верховному Богові-Особі. Такій людині нема потреби розбиратись у плетиві граматичних правил, чим звичайно бавляться санн'ясі-майаваді. Шрі Шанкарачар'я також наголошував на цьому: на хі на хі ракшаті ук-карае — «Просто жонґлюючи суфіксами та префіксами, неможливо врятуватись від пазурів смерті». Любителі жонґлювати словами й граматичними правилами не можуть збити з пантелику відданого, що повторює маха-мантру Харе Крішна. Коли відданий просто звертається до енерґії Верховного Господа іменем «Харе» і до Самого Господа іменем «Крішна», Господь дуже швидко проявляється у його серці. Звертаючись отак до Радги й Крішни, відданий виконує безпосереднє служіння Його Господній Милості. Коли людина звертається до Верховного Господа та Його енерґії мантрою Харе Крішна, в цій дії виражена суть усіх явлених писань та всього знання, тому що ця трансцендентна вібрація на силі повністю звільнити зумовлену душу і залучити її до безпосереднього служіння Господеві.

Себе Шрі Чайтан'я Махапрабгу представив великим дурнем, але всі слова, почуті від духовного вчителя, Він строго обґрунтував твердженнями В'ясадеви у «Шрімад-Бгаґаватам»:

«Усі матеріальні страждання живої істоти, що є чужими її природі, може погамувати єднальний процес відданого служіння. Однак більшості людей це невідомо, і тому вчений В'ясадева уклав це ведичне писання [«Шрімад-Бгаґаватам»], що розглядає Верховну Iстину» (Бгаґ.1.7.6). Практикою бгакті-йоґи можна позбутись усіх хибних уявлень і скинути з себе пута матеріального світу, тому В'ясадева, виконуючи настанову Шрі Наради, милостиво уклав «Шрімад-Бгаґаватам», щоб врятувати зумовлені душі від пазурів майі. Отож духовний вчитель Господа Чайтан'ї сказав Йому, що треба систематично й пильно читати «Шрімад-Бгаґаватам», і тоді поступово розвинеться прив'язаність до повторення маха-мантри Харе Крішна.

Святе ім'я і Господь тотожні. Зрозуміти це може той, хто повністю звільнився з пазурів майі. Це знання, якого набувають з милості духовного вчителя, підносить людину до найвищого трансцендентного рівня. Шрі Чайтан'я Махапрабгу назвав Себе дурнем, бо, мовляв, до того, як прийняти опіку духовного вчителя, Він не розумів, що, просто повторюючи святе ім'я, можна повністю звільнитися з-під впливу матеріальних умов. Однак ставши вірним слугою Свого духовного вчителя і почавши виконувати його настанови, Він без жодних труднощів побачив шлях до звільнення. Слід розуміти, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу повторював маха-мантру Харе Крішна без жодних образ. Є десять образ проти святого імені, а саме: 1) ганити відданого Господа, 2) вважати, що Господь та півбоги перебувають на одному й тому самому рівні або думати, що існує багато богів, 3) нехтувати накази духовного вчителя, 4) применшувати авторитет писань (Вед), 5) по- своєму витлумачувати святе ім'я Господа, 6) грішити з розрахунком на очисну силу святого імені, 7) пояснювати велич Господнього імені безвірним, 8) порівнювати повторення святого імені Господа до матеріального доброчестя, 9) повторювати святе ім'я неуважно, 10) залишатись прив'язаним до матеріальних речей, незважаючи на оспівування святого імені.