ПОЯСНЕННЯ: Санн'ясі-майаваді дуже пишаються своїм знанням санскриту і приналежністю до Шанкара-сампрадаї. Вони свято переконані, що прийняти сан зреченості чи стати проповідниками можуть самі тільки брахмани, і то тільки ті, які досконало знаються на санскриті, передусім на його граматиці. Жонґлюючи словами та граматичними правилами, санн'ясі-майаваді перетлумачують на своє всі шастри. Однак таке жонґлювання словами засудив у своєму вірші сам Шріпада Шанкарачар'я: прпте санніхіте кле на хі на хі ракшаті ук-карае. ˜ук у санскритській граматиці позначає суфікси та префікси. Шанкарачар'я застеріг своїх учнів, щоб вони не обмежувались граматичними правилами і поклонялись Ґовінді, бо інакше вони лишатимуться невігласами без надії на спасіння. Однак, попри настанови Шріпади Шанкарачар'ї, нетямущі санн'ясі-майаваді тільки те й роблять, що за допомогою тонкощів санскритської граматики жонґлюють словами.

Санн'ясі-майаваді дуже пишаються, якщо мають високі титули санн'яси: Тіртга, Ашрама чи Сарасваті. Навіть поміж собою тих санн'ясі, які належать до інших сампрадай і мають інші титули, як оце Вана, Аран'я чи Бгараті, майаваді вважають за санн'ясі нижчого рівня. Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв санн'ясу у Бгараті-сампрадаї і тому вважав Себе за санн'ясі нижчого рівня, ніж Пракашананда Сарасваті. Відмежовуючись від санн'ясі-вайшнавів, санн'ясі-майаваді завжди вважають себе членами дуже високої духовної громади. Але Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, навчаючи їх смиренності, зарахував Себе до нижчої сампрадаї санн'ясі. Тим самим Він хотів чітко показати, що санн'ясі — це особа високого духовного розуміння. Становище особи високого духовного розуміння слід вважати вищим за становище людини без такого розуміння.

Санн'ясі з майаваді-сампрадаї звичайно називають себе веданті, ніби вони мають монополію на знання веданти. Насправді ж словом веданті позначають того, хто досконало знає Крішну. Як засвідчено в «Бгаґавад-ґіті» (15.15): ведаі ча сарваір ахам ева ведйа — всі Веди призначені для того, щоб пізнати Крішну. Так звані веданті-майаваді не знають, хто такий Крішна, і тому, іменуючи себе веданті, знавцями філософії веданти, вони просто ошукують людей. Санн'ясі-майаваді вважають за справжніх санн'ясі тільки себе, а санн'ясі вайшнавської громади вважають за брахмачарі. Брахмачарі має слугувати санн'ясі і шанувати його як ґуру. Санн'ясі-майаваді тим самим проголошують себе не просто ґуру, а джаґад-ґуру, тобто ґуру всього світу, хоча вони, звісно, весь світ не бачать. Iноді вони вбираються в розкішні шати і їдуть слонами на чолі великих процесій, і з цього приводу дуже пишаються собою, вважаючи себе за джаґад-ґуру. Шріла Рупа Ґосвамі, однак, пояснює, що насправді джаґад-ґуру треба іменувати того, хто вміє панувати над своїми язиком, розумом, словами, шлунком, статевими органами та гнівом. Птгівī са ішйт — такий джаґад-ґуру істинно гідний брати учнів по всьому світі. Не маючи таких якостей, санн'ясі-майаваді іноді через марнолюбство діймають і ганьблять санн'ясі- вайшнаву, що смиренно служить Господеві.