тре ікгіл саба ваішавера дгарма

бгґавата-ді стрера йата ґӯга марма

тре — йому (Санатані Ґосвамі); ікгіл — Господь навчив його; саба — усіх; ваішавера — відданих; дгарма — визначені дії; бгґавата — «Шрімад- Бгаґаватам»; ді — починаючи з; стрера — явлених писань; йата — усіх; ґӯга — потаємна; марма — мета.


Текст

Шрі Чайтан'я Махапрабгу навчив Санатану Ґосвамі всіх правил щодо життя й діяльності відданого, спираючись на «Шрімад-Бгаґаватам» та інші писання, що дають ці сокровенні вказівки.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Настанови істинного духовного вчителя в системі парампари повинні спиратися також і на явлені ведичні писання. Представник учнівської послідовності не має права вигадувати власних правил поведінки. Iснує багато так званих послідовників вайшнавського вчення Чайтан'ї Махапрабгу, які не додержують сумлінно приписів шастр, і тому їхні громади називають апа-сампрадаями (апа-сампрадая означає «за межами сампрадаї»). Ось назви деяких із цих громад: аула, баула, картабгаджа, неда, даравеша, сані, сахаджія, сакгібгекі, смарта, джата-ґосані, атіваді, чудадгарі та ґауранґа-наґарі. Вірний послідовник учнівської лінії, яка бере початок від Господа Чайтан'ї Махапрабгу, повинен триматись осторонь цих апа-сампрадай.

Без настанов істинного духовного вчителя зрозуміти ведичну літературу не вдасться. Щоб наголосити на цьому, Господь Крішна ясно сказав у Своїх повчаннях Арджуні, що Арджуна здатний зрозуміти таїну «Бгаґавад-ґіти» тільки тому, що є Його відданим і довіреним другом. З цього слід зробити висновок, що кожен, хто бажає зрозуміти таїну явлених писань, повинен звернутись до істинного духовного вчителя, якнайсмиренніше слухати його і служити йому. Тоді смисл писань відкриється такому учневі. У Ведах сказано («Шветашватара Упанішада» 6.23):

«Iстинний смисл писань відкривається тому, хто має непохитну віру як у Верховного Бога-Особу, так і в духовного вчителя». Шріла Нароттама даса Тгакура радить: сдгу-стра- ґуру-вкйа, хдайе карій аікйа. Смисл його поради полягає в тому, що людина, яка хоче зрозуміти істинну мету духовного життя, повинна з великою увагою брати настанови садгу, явлених писань та духовного вчителя. Ні садгу (свята людина чи вайшнава), ні істинний духовний вчитель ніколи не кажуть нічого такого, що виходить за рамки дозволеного в явлених писаннях. Отже, слова явлених писань збігаються з словами істинного духовного вчителя та святих особистостей. Тому треба узгоджувати свою діяльність із цими трьома важливими джерелами знання.