ПОЯСНЕННЯ: Господь Чайтан'я зупинився в домі Чандрашекгари, писаря, хоча санн'ясі не заведено жити в домі шудри. П'ятсот років тому, насамперед у Бенґалії, велося так, що за брахманів вважали народжених у родині брахманів, а всіх народжених у інших родинах — навіть у родинах вищих каст, кшатрій чи вайшій, — вважали за не-брахманів, або шудр. Тому, хоча Шрі Чандрашекгара був урядовцем з північно-індійської родини каястг, його вважали за шудру. Так само вайшій, і насамперед представників громади суварна-ванік, у Бенґалії вважали за шудр, і навіть вайдій, більшість з яких були лікарями, також мали за шудр. Господь Чайтан'я Махапрабгу, проте, не визнавав цього штучного поділу, що його запровадили люди з ницими мотивами. Пізніше і каястги, і вайд'ї, і ваніки почали приймати священний шнур, незважаючи на протести з боку так званих брахманів.

Задовго до Чайтан'ї Махапрабгу касту суварна-ванік піддав осуду Баллал Сен, тогочасний цар Бенґалії, зводячи з ними особисті порахунки. У Бенґалії представники касти суварна-ванік дуже багаті, всі вони банкіри і торгують золотом та сріблом. Баллал Сен часто позичав гроші в банкіра з касти суварна-ванік. Коли Баллал Сен збанкрутував, цей банкір перестав постачати його грошима. Баллал Сен розгнівався і затаврував усю громаду суварна-ванік, зарахувавши її до шудр. Баллал Сен намовляв брахманів не визнавати суварна-ванік за послідовників Вед і брахманічних засад. Деякі брахмани підтримали дії Баллал Сена, але інші ні. Отож брахмани також розкололися на два табори, і всіх, хто підтримував громаду суварна-ванік, відлучили від громади брахманів. Така взаємна упередженість зберігається в суспільстві й понині.

У Бенґалії багато вайшнавських родин, члени яких, дарма що народились не в брахманічних родинах, діють у ролі ачарій, даючи учням посвяту і священний шнур, як приписують вайшнавські тантри. Наприклад, у родинах Тгакури Раґгунандани Ачар'ї, Тгакури Крішнадаси, Навані Ходи та Расікананда-деви (учня Ш'ямананди Прабгу) виконують церемонію вручення священного шнура, як це роблять для кастових Ґосвамі, і цього звичаю дотримуються впродовж останніх трьохсот-чотирьохсот років. Вони беруть учнів з брахманських родин і являють собою істинних духовних вчителів, що можуть поклонятися шалаґрама-шілі. Поклоніння шалаґрама-шілі становить частину поклоніння Божествам. Коли ми пишемо ці рядки, поклоніння шалаґрама-шілі в русі свідомості Крішни ще не запроваджене. Однак скоро ми запровадимо це поклоніння в усіх наших храмах як важливу складову частину арчана-марґи (поклоніння Божествам).