ПОЯСНЕННЯ: Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу не було потреби приймати санн'ясу, адже Він — Сам Бог і тому не має нічого спільного з матеріальними тілесними поняттями щодо життя. Шрі Чайтан'я Махапрабгу не ототожнював Себе з жодною з восьми варн та ашрамів: з брахманами, кшатріями, вайш'ями, шудрами, брахмачарі, ґріхастгами, ванапрастгами чи санн'ясі. Він ототожнював Себе з Верховним Духом. Шрі Чайтан'я Махапрабгу, як, зрештою, будь-який чистий відданий, ніколи не ототожнює Себе з цими суспільними та духовними ступенями життя, тому що відданий завжди трансцендентний щодо такого суспільного поділу. Однак Господь Чайтан'я вирішив прийняти санн'ясу, зваживши на те, що, як санн'ясі, всі будуть виказувати Йому шану і від того отримувати благо. Хоча насправді Йому не було потреби приймати санн'ясу, Він зробив це задля добра тих, хто, можливо, вважав Його звичайною людиною. Головна мета, задля якої Він прийняв санн'ясу, полягала в тому, щоб звільняти санн'ясі-майаваді. Це буде ясно далі з цієї глави.

Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пояснив термін майаваді так: «Верховний Бог-Особа трансцендентний щодо матеріальних уявлень про життя. Майаваді — це той, хто тіло Верховного Бога-Особи, Крішни, вважає складеним з майі, і так само Господню обитель та метод наближення до Нього, віддане служіння. Все, що пов'язане з відданим служінням, майаваді вважає за майу». Майею називають матеріальне існування, що відзначається корисливою діяльністю з її неминучими наслідками. До такої корисливої діяльності майаваді зараховують і віддане служіння. На їхню думку, бгаґаватам (відданим), щоб насправді звільнитись, треба очиститись за допомогою філософських роздумів. Тих, хто тримається такої думки про віддане служіння, називають кутаркіка (лжелогіки), а тих, хто вважає віддане служіння за корисливу діяльність, називають карма-ніштга. Всіх, хто критикує віддане служіння, називають ніндака (блюзніри). Невідданих, які вважають діяльність у відданому служінні за матеріальну, називають пашанді, а дослідників від науки, які обстоюють такий погляд, називають адгама падуя.

Всі ці кутартіка, ніндака, пашанді та адгама падуя уникали благотворного впливу руху Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що розвиває в людині любов до Бога. Шкодуючи їх, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирішив прийняти сан санн'яси, тому що бачачи Його в ролі санн'ясі, вони віддавали б Йому шану. В Iндії санн'ясі шанують і досі. Навіть сам одяг санн'ясі викликає в індійців шану. Отож Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв санн'ясу, бо це б допомогло Йому проповідувати Своє вчення відданості, хоча з жодного іншого погляду Він не мав потреби приймати четвертий стан духовного життя.