ПОЯСНЕННЯ: Як у минулому філософи-майаваді на кшталт Пракашананди Сарасваті з Бенареса, сучасні імперсоналісти не цікавляться рухом свідомості Крішни, який започаткував Господь Чайтан'я. Їм невідомо, чого вартий матеріальний світ, вони вважають його оманним і не в стані збагнути, як рух свідомості Крішни може його використовувати. Вони так захоплені роздумами про безособистісне, що без тіні сумніву все духовне розмаїття вважають за матеріальне. Нічого не знаючи поза своїми спотвореними поняттями щодо брахмаджйоті, вони нездатні зрозуміти, що Крішна, Верховний Бог-Особа, — духовний і тому недосяжний для понять, породжених матеріальною ілюзією. Коли Крішна втілюється, Сам або в подобі відданого, ці філософи-майаваді зараховують Його до звичайних людей. Такі погляди засуджено в «Бгаґавад-ґіті» (9.11):

«Невігласи зневажають Мене, коли Я сходжу в людській подобі. Вони не знають Моєї трансцендентної природи й верховної влади над усім сущим».

Є й інші нечестиві люди, які користають з появи Господа, аби нажитися, і, дурячи несвідомий люд, видають себе за Його втілення. Боже втілення повинно відповідати вимогам шастр, а також вершити небувалі діяння. Негідника не слід визнавати за втілення Бога, його слід випробувати, перевіривши, чи може він діяти як Верховний Бог-Особа. Наприклад, коли Крішна навчав Арджуну «Бгаґавад-ґіти», Арджуна визнав Його за Верховного Бога-Особу, але для науки нам попрохав Господа явити Свою всесвітню форму і тим довести, що Він воістину Верховний Господь. Так само треба перевіряти, чи відповідає самозване втілення Верховного Бога авторитетним критеріям. Щоб не піддатись на оману якоїсь вистави, влаштованої за допомогою містичних сил, найліпше перевірити, чи описано те чи інше так зване втілення Бога у шастрах. У шастрах визначено, що Чайтан'я Махапрабгу — це втілення Крішни, і тому кожен, хто імітує Господа Чайтан'ю і проголошує себе втіленням, повинен довести свої слова свідченнями з шастр, які б підтвердили його прихід.