ПОЯСНЕННЯ: Цей санскритський вірш являє собою одинадцятий вірш другої глави у Першій пісні «Шрімад-Бгаґаватам» і входить до відповіді Сути Ґосвамі на запитання мудреців на чолі з Шаунакою Ріші, а саме на їхнє запитання про суть усіх настанов у священних писаннях. Таттва-віда стосується до тих, хто пізнав Абсолютну Iстину. Такі особи перебувають на духовному рівні і тому, безперечно, на силі збагнути недвоїсте знання. Абсолютну Iстину іноді описують як Брахман, іноді як Параматму, а іноді як Бгаґавана. Знайомі з істиною знають, що той, хто намагається наблизитись до Абсолюту через умоглядні роздуми, кінець кінцем пізнає безособистісний Брахман, той, хто намагається наблизитись до Абсолюту через йоґічну практику, зможе пізнати Параматму, натомість той, хто посідає всю повноту знання і духовного розуміння, пізнає духовну форму Бгаґавана, Бога-Особи.

Віддані Бога-Особи знають, що Шрі Крішна, син царя Враджі, — це Абсолютна Iстина. Вони не проводять поділу між ім'ям Шрі Крішни, Його формою, якостями чи іграми. Той, хто намагається відокремити абсолютне ім'я, форму та якості Господа від Самого Господа, тим самим стверджує, що не здобув абсолютного знання. Чистий відданий знає, що, коли він повторює трансцендентне ім'я «Крішна», Шрі Крішна з'являється в постаті трансцендентного звуку. Тому відданий повторює імена Шрі Крішни з якнайглибшою шаною. Коли такий відданий споглядає форми Шрі Крішни, він бачить Господа, а не щось відмінне від Нього. Якщо людина бачить у Господніх формах щось відмінне від Нього, це свідчить про те, що вона не оволоділа абсолютним знанням. Такий брак абсолютного знання відомий як майа. Той, хто не має свідомості Крішни, перебуває під чарами майі і його знання обмежене двоїстістю. В Абсолюті всі прояви Верховного Господа недвоїсті, як недвоїсті всі різноманітні форми Вішну, повелителя майі. Філософи-емпірики, що пізнають безособистісний Брахман, визнають тільки те, що особистість живої істоти невідмінна від особистості Верховного Господа, а йоґи-містики, що намагаються знайти Параматму, визнають тільки те, що чиста душа невідмінна від Наддуші. Проте абсолютне розуміння чистого відданого охоплює усі інші. Хоч би що відданий бачив, він бачить зв'язок усього з Крішною, а тому його усвідомлення найдосконаліше з усіх.