ПОЯСНЕННЯ: Слово бгаґавн пояснює в «Бгаґават-сандарбзі» Шріла Джіва Ґосвамі. Бог-Особа, сповнений усіх мислимих і немислимих енерґій, є абсолютне Верховне Ціле. Безособистісний Брахман — це частковий прояв Абсолютної Iстини, який відкривається тим, хто не усвідомив Її довершених енерґій. Перший склад у слові бгаґавн, бга, означає «підтримка» і «покровитель». Наступна санскритська літера, ґа, означає «провідник», «спонукач» і «творець». Ва означає «перебувати» (всі живі істоти перебувають у Верховному Господі і Верховний Господь перебуває в серці кожної живої істоти). Поєднуючи в собі всі ці поняття, слово бгаґавн означає немислиму велич знання, енерґії, сили, багатства, могутності і влади, вільних від будь-яких проявів недосконалості. Без таких незбагненних енерґій неможливо досконало підтримувати чи захищати. Сучасна цивілізація спирається на досягнення цілої армії наділених неабияким розумом учених. Тож важко навіть уявити велич розуму, який породжує закони ґравітації, що підтримують безліч планет і супутників, і який створює безмежний простір, що в ньому вони плавають. Варто лише замислитись про обсяг інтелектуальної роботи, потрібної, щоб керувати польотом штучних супутників, і тоді стане очевидно, наскільки безглуздо гадати, що за рухом численних планетних систем немає велетенського інтелекту. Немає жодних підстав вірити тим, хто запевняє, що міріади величезних планет плавають у просторі без допомоги якогось вищого інтелекту. Рух планет виразно пояснено в «Бгаґавад- ґіті»(15.13), де Бог-Особа каже: «Я входжу в кожну планету, і під впливом Моєї енерґії вони тримаються своїх орбіт». Якби не долоні Бога-Особи, всі планети розсипалися б, як земля розсипається з розтиснутої жмені. Сучасні вчені пояснюють цю незбагненну силу Бога-Особи украй примітивно.

Енерґії, що їх позначають склади бга, ґа і ва, можуть мати багато різних виявів. Через різних уповноважених представників Господь захищає і підтримує всіх і все, але особисто Він захищає і підтримує тільки Своїх відданих, так само як цар особисто підтримує і захищає тільки своїх дітей, захист і підтримку всієї країни доручивши різним урядовцям. Господь також провідник Своїх відданих. Це розкриває «Бгаґавад- ґіта», вказуючи, що Бог-Особа Сам вчить Своїх сповнених любові відданих, як просуватись уперед на шляху відданості і як непомильно наближатись до Божого царства. Крім того, Господь — об'єкт любові й поклоніння Його відданих, що для них Він становить остаточну мету. Господь створює для Своїх відданих умови, які допомагають їм розвивати трансцендентну любов до Верховного Бога. Iноді це виявляється в тому, що Він силою забирає об'єкти матеріальної прив'язаності відданого і руйнує всі його надії на матеріальних захисників, спонукаючи таким чином цілковито віддатися під захист Господа. Це все демонструє, що Господь — провідник Своїх відданих.

Господь безпосередньо не зв'язує Себе творенням, підтриманням та знищенням матеріального світу, тому що вічно занурений у насолоду трансцендентним блаженством в оточенні, яке складають Його внутрішні енерґії. Проте, як першопричина енерґії матеріальної, а також межової (живих істот), Він поширює Себе в пуруша-аватар, наділених енерґіями, подібними до Його власних. Пуруша-аватари теж належать до категорії бгаґават-таттви, тому що кожен з них тотожний первинній формі Бога-Особи. Живі істоти — це Його безмежно малі частки, і вони якісно однакові з Ним. Їх послано до матеріального світу, щоб вони звідали матеріальної насолоди й задовольнили своє бажання діяти як незалежні особи, однак вони залишаються підпорядковані верховній волі Господа. Господь поширює Себе в формі Наддуші, щоб стежити за створенням цих матеріальних насолод. Це можна порівняти з тимчасовим ярмарком. Коли населення на якийсь час збирається на веселий ярмарок, органи влади виряджають правоохоронця стежити за порядком. Цього правоохоронця наділено всіма урядовими повноваженнями, і тому він на владі не поступається самому урядові. Коли ярмарок закінчується, потреба в такому представникові уряду відпадає, і він повертається додому. Параматму порівнюють до такого представника влади.

Все суще не зводиться до самих тільки живих істот. Вони, поза сумнівом, являють собою частки Верховного Господа і якісно однакові з Ним, однак вони підвладні Його волі. Тому вони аж ніяк не рівні Господеві і не тотожні Йому. Господа, який завжди супроводжує живу істоту, називають Параматма — верховна жива істота. Крихітних живих істот і верховну живу істоту ніколи не слід вважати за рівних між собою.

Всепронизуючу істину, яка існує вічно — під час творення матеріального світу і під час його підтримання та знищення — і в якій живі істоти спочивають у трансі, називають безособистісний Брахман.