ПОЯСНЕННЯ: За приписами мистецтва слова у правильно збудованому вислові підмет має передувати присудку. Ведична література часто згадує Брахман, Параматму і Бгаґавана, тому ці три терміни багатьом відомі як предмет трансцендентного усвідомлення. Але небагатьом відомо, що, усвідомлюючи безособистісний Брахман, людина пізнає не що інше, як сяйво трансцендентного тіла Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Небагатьом відоме й те, що Наддуша, Параматма, — це лише частковий прояв Господа Чайтан'ї і що Господь Чайтан'я не хто інший, як Сам Бгаґаван. Тому, описавши Брахман як сяйво Господа Чайтан'ї, Параматму як Його частковий прояв, а Верховного Бога-Особу Крішну як тотожного Господу Чайтан'ї Махапрабгу, треба навести підтвердження цьому з достовірних ведичних писань.

Насамперед автор хоче довести, що суть ведичного знання — це вішну-таттва, Абсолютна Iстина, Вішну, всюдисущий Бог-Особа. У вішну-таттві розрізняють різні категорії, і найвища з них — Господь Крішна, верховна вішну-таттва, як то підтверджено в «Бгаґавад-ґіті» та багатьох інших ведичних текстах. Цього Верховного Бога-Особу Крішну описано в «Шрімад-Бгаґаватам» як Нандасуту, сина царя Нанди. Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі каже, що Нандасута з'явився знову як Господь Шрі Крішна Чайтан'я Махапрабгу. Це твердження він засновує на відомих йому свідченнях ведичної літератури про тотожність Господа Крішни і Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Цей висновок автор обґрунтує. Якщо довести, що Шрі Крішна є джерело всіх таттв (істин), а саме Брахмана, Параматми й Бгаґавана, і що Шрі Крішна невідмінний від Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, то стане зрозуміло, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу теж є те саме джерело всіх таттв. Пізнаючи одну й ту саму Абсолютну Iстину на різних шляхах самоусвідомлення, шукачі називають Її Брахман, Параматма і Бгаґаван.