бгакта-ґае — відданим; прабгу — Господь; нма-махім — велич святого імені; кахіла — пояснював; уній — слухаючи; пауй — учні; тх — там; артга- вда — тлумачення; каіла — зробив.

Якось, коли Господь пояснював відданим велич святого імені, якісь звичайні студенти перетлумачили почуте від Нього на свій лад.