табе чрйа-ґосіра нанда ха-іла

ладжджіта ха-ій прабгу прасда каріла

табе — тоді; чрйа-ґосіра — Адвайти Ачар'ї; нанда — насолода; ха-іла — піднялася; ладжджіта — присоромлений; ха-ій — стаючи; прабгу — Господь; прасда — благословення; каріла — дарував.


Текст

Це дуже втішило Адвайту Ачар'ю. Господь зрозумів це і дещо засоромився, але дарував Адвайті Ачар'ї Своє благословення.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Адвайта Ачар'я був учнем Мадгавендри Пурі, духовного вчителя Iшвари Пурі. Отже Iшвара Пурі, духовний вчитель Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, був духовним братом Шрі Адвайти Ачар'ї. З огляду на це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу ставився до Адвайти Ачар'ї як до Свого духовного вчителя. Але Шрі Адвайті Ачар'ї така поведінка Господа Чайтан'ї була не до вподоби, бо Він хотів, щоб Господь Чайтан'я ставився до Нього, як до Свого вічного слуги. Адвайта Прабгу прагнув бути слугою Господа, а не Його духовним вчителем. З цією метою Він розробив цілий план, щоб налаштувати Господа проти Себе. Він почав проповідувати шлях умоглядної філософії в гурті кількох безталанних майаваді. Господь Чайтан'я Махапрабгу почув про це і негайно прибіг до Адвайти Ачар'ї й, дуже розгніваний, почав Його бити. Тоді Адвайта Ачар'я, надзвичайно задоволений, пустився танцювати, примовляючи: «Погляньте лише, як нині сповнилось Моє бажання! Господь Чайтан'я Махапрабгу так довго віддавав Мені шану, а тепер Він зі Мною обійшовся нешанобливо. Ось Моя нагорода. Його любов до Мене така велика, що Він захотів врятувати Мене з рук майаваді!» Почувши цю мову, Господь Чайтан'я Махапрабгу дещо зніяковів, але поведінка Адвайти Ачар'ї дуже втішила Його.