табе сеі ппī прабгура ла-іла араа
хіта упадеа каіла ха-ій каруа
саннйса карій — прийнявши сан зреченості; йабе — коли; прабгу — Господь Чайтан'я Махапрабгу; нīлчале — до Джаґаннатга Пурі; ґел — пішов; татг хаіте — звідти; йабе — коли; кулій — за назвою Кулія; ґрме — до селища; іл — повернувся; табе — тоді; сеі — цей; ппī — грішник; прабгура — Господа; ла-іла — прийняв; араа — притулок; хіта — корисну; упадеа — пораду; каіла — дав; ха-ій — стаючи; каруа — милостивий.
ПОЯСНЕННЯ: У своїй «Анубгаш'ї» Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура наводить пояснення щодо селища Кулія. Селище, яке колись називалось Кулія, виросло в місто, яке нині називають Навадвіпою. В різних авторитетних книжках, як от «Бгакті-ратнакарі», «Чайтан'я-чаріта-махакав'ї», «Чайтан'я-чандродая-натаці» і «Чайтан'я-бгаґаваті», сказано, що селище Кулія стоїть на західному березі Ґанґи. Навіть нині в районі Коладвіпи є місця, які називають куліяра ґанджа і куліяра даха, що нині обидва підпорядковані муніципалітету Навадвіпи. За часів Господа Чайтан'ї Махапрабгу два селища на західному березі Ґанґи, Кулія і Пахадапура, були підпорядковані управі Бахірадвіпи. Тоді Навадвіпою називалось місце на східному березі Ґанґи, яке нині називають Антардвіпою. В Шрі Маяпурі досі є місце, відоме як Двіпера Матга. Біля Канчадапади є ще одне село, яке зветься Кулія, однак це не та сама Кулія, за яку йдеться тут. Ту другу Кулію не можна вважати за апарадга-бганджанера пату, тобто місце вибачення образи, тому що це сталося у згаданій вище Кулії на західному березі Ґанґи. З комерційних міркувань багато заздрісних людей заперечують проти розкопок на первісному місці й іноді в цілях реклами, не наводячи певних, авторитетних свідчень, вказують на якесь перше-ліпше місце як на місце, де відбувалась та чи інша важлива подія.