ПОЯСНЕННЯ: Iснує багато тантриків, які бажають їсти м'ясо й пити вино і тому практикують чорне мистецтво поклоніння богині Бгавані на кладовищі. Разом з тим такі дурні вважають, що ця бгавані-пуджа не зугірш поклоніння Крішні у відданому служінні. Але Господь Чайтан'я Махапрабгу засуджує тут цю огидну тантричну діяльність так званих свамі та йоґів. Він проголошує, що бгавані-пуджа, яку проводять для того, щоб пити вино і їсти м'ясо, швидко стягує людину в пекельні умови. Цей метод поклоніння вже сам по собі пекельний, і його наслідки також пекельні й інакшими бути не можуть.

Багато негідників вчить, що хоч би на який шлях людина стала, вона кінець кінцем досягне Брахмана. Але з цього вірша ми можемо побачити, як досягають Брахмана такі люди. Брахман поширений скрізь, однак поклоніння Брахману в різних об'єктах приводить до різних наслідків. У «Бгаґавад- ґіті»(4.11) Господь каже: йе йатг м прападйанте тс татгаіва бгаджмй ахам — «Я винагороджую кожного відповідно до того, як він Мені віддається». Майаваді, безперечно, усвідомлюють Брахман у певних аспектах, однак усвідомлення Брахмана в аспектах вина, жінок та м'яса відрізняється від усвідомлення Брахмана, що його досягають віддані, повторюючи святі імена, танцюючи та вживаючи прасад. За мізерністю набутого знання філософи-майаваді гадають, що всі різновиди усвідомлення Брахмана однакові між собою, і не беруть до уваги ніяких відмінностей. Однак, хоча Крішна перебуває скрізь, силою Своєї незбагненної енерґії Він водночас скрізь не перебуває. Отже, усвідомлення Брахмана, яке мають послідовники тантричного вчення, відрізняється від усвідомлення Брахмана, до якого приходять чисті віддані. Доки людина не приходить до найвищого рівня усвідомлення Брахмана, тобто свідомості Крішни, на неї чекає кара. За винятком відданих у свідомості Крішни всі люди тою чи іншою мірою пашанді, тобто демони, і тому накликають на себе кару Верховного Господа, Бога-Особи, за що сказано далі.