паіта-ґосі ді йра йеі раса

сеі сеі расе прабгу хана тра ваа

паіта-ґосі — Ґададгара Пандіта; ді — на чолі; йра — чий; йеі — який; раса — трансцендентний смак; сеі сеі — саме цим; расе — смаком; прабгу — Господь; хана — є; тра — Його; ваа — під владою.


Текст

Всі особисті супутники, як оце Ґададгара Пандіта, Сварупа Дамодара, Рамананда Рая і шестеро Ґосвамі (на чолі з Рупою Ґосвамі), перебувають у своїх власних трансцендентних настроях. Отож у різних трансцендентних стосунках Господь приймає різні ролі.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: У віршах 296–301 вичерпно описано почуття відданого служіння Шрі Ніт'янанди, Шрі Адвайти Прабгу та інших. Описуючи їхнє індивідуальне служіння, «Ґаура- ґаноддеша-діпіка» (11–16) проголошує, що, хоча Господь Чайтан'я Махапрабгу з'явився як відданий, Він не хто інший, як син Нанди Махараджі. Так само, хоча Шрі Ніт'янанда Прабгу з'явився як помічник Господа Чайтан'ї, Він не хто інший, як Баладева, володар рала. Адвайта Ачар'я — це втілення Садашіви з духовного світу. Усі віддані з гурту Шріваси Тгакури — це межова енерґія Господа, а віддані з гурту Ґададгари Пандіти — це прояв Його внутрішньої енерґії.

I Шрі Чайтан'я Махапрабгу, і Адвайта Прабгу, і Ніт'янанда Прабгу належать до категорії вішну-таттви. Господь Чайтан'я — океан милості, і тому Його називають Махапрабгу, а Ніт'янанда й Адвайта — це дві великі особистості, що допомагають Господеві Чайтан'ї, і тому Їх називають Прабгу. Отож є два Прабгу і один Махапрабгу. Ґададгара Ґосвамі уособлює досконалого брахману, духовного вчителя. Шріваса Тгакура уособлює досконалого брахману-відданого. Вп'ятьох вони відомі як Панча-таттва.