ета балі' бгратī ґосі койте ґел

махпрабгу тх йі' саннйса каріл

ета балі' — кажучи це; бгратī — Кешава Бгараті; ґосі — духовний вчитель; койте — до Катви; ґел — пішов; махпрабгу — Господь Чайтан'я Махапрабгу; тх — туди; йі' — ідучи; саннйса — сан зреченого життя; каріл — прийняв.


Текст

Сказавши це, духовний вчитель, Кешава Бгараті, повернувся до свого селища, Катви. Господь Чайтан'я Махапрабгу теж пішов туди і прийняв там сан зреченого життя [санн'ясу].

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Наприкінці двадцять четвертого року Свого перебування на Землі, незадовго до повні, Шрі Чайтан'я Махапрабгу покинув Навадвіпу і переплив Ґанґу біля Нідаяра-ґгати. Він прийшов до Кантака-наґари, чи Катої (Катви), і там прийняв екаданда-санн'ясу, на яку висвячують згідно з традицією школи Шанкари. Кешава Бгараті належав до школи шанкаритів і тому не міг посвятити Чайтан'ю Махапрабгу на вайшнавську санн'ясу, представники якої носять тріданду.

Проводити церемонію посвяти Господа в санн'ясу допомагав Чандрашекгара Ачар'я. З наказу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу цілий день тривав кіртан, а надвечір Господь Чайтан'я постригся. Наступного дня Він став звичайним санн'ясі з одним посохом (екадандою). Від того дня Він називався Шрі Крішна Чайтан'я. До того Його знали як Німая Пандіту. Прийнявши санн'ясу, Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійшов усю Радгадешу, область, де не видно Ґанґи. Якийсь час Кешава Бгараті супроводжував Його.