ПОЯСНЕННЯ: У «Шрімад-Бгаґаватам» згадано, що коли Уддгава прийшов від Господа Крішни з посланням до ґопі, то всі ґопі, і насамперед Шріматі Радгарані, почали усіляко дорікати Крішні. Однак таке картання є виявом бурхливої любові, зрозуміти яку звичайна людина не може. Коли нерозумний учень став запитувати Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, Господь Чайтан'я від напливу любовних почуттів почав так само сварити Господа Крішну. Шрі Чайтан'я Махапрабгу перебував у настрої ґопі, а учень став говорити на користь Шрі Крішни, і тому Господь Чайтан'я сильно розгнівався. Побачивши Його гнів, дурний учень, що був звичайним атеїстичним смарта-брахманою, через свою глупоту оцінив це неправильно. Підмовивши гурт студентів, він разом з ними збирався побити Господа на відплату. Після цього випадку Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирішив прийняти санн'ясу, щоб люди не чинили образ проти Нього, вважаючи Його за звичайну сімейну людину. Адже в Iндії навіть сьогодні до санн'ясі природно відчувають шану.