чараера дгӯлі сеі лайа вра вра

декгій прабгура дукга ха-іла апра

чараера — Його лотосових стіп; дгӯлі — пил; сеі — ця жінка; лайа — бере; вра вра — знову і знову; декгій — бачачи це; прабгура — Господа; дукга — нещастя; ха-іла — було; апра — безмежне.


Текст

Вона знову й знову брала пил з лотосових стіп Господа, і Господь безмежно засмутився.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Торкатись лотосових стіп великої особи, безперечно, дуже корисно для того, хто бере з них пил, однак згаданий тут смуток Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вказує на те, що вайшнава нікому не повинен дозволяти робити це. Той, хто бере пил з лотосових стіп великої особистості, передає їй свої гріхи. Якщо людина не має дуже великої сили, їй доведеться відстраждати за гріхи того, хто взяв пил з її стіп. Тому звичайно це не слід дозволяти. Iноді за великого скупчення народу до нас також підходять, щоб скористатися з нагоди доторкнутись до наших стіп. Тому через це нам іноді доводиться страждати від якихось хвороб. Наскільки це можливо, треба не дозволяти стороннім доторкатись до стіп і брати з них пил. Шрі Чайтан'я Махапрабгу показав це на Своєму прикладі, що описано в дальшому вірші.