сеі хаіте джіхв мора бале 'харі' 'харі'
іччг нхі, табу бале, — кі упйа карі
сеі хаіте — відтоді; джіхв — язик; мора — мій; бале — каже; харі харі — вібрацію «Харі, Харі»; іччг — бажання; нхі — немає; табу — все одно; бале — каже; кі — який; упйа — захід; карі — можу зробити.
Відтоді мій язик також постійно промовляє «Харі, Харі». Я не маю бажання казати це, але мій язик мимоволі це промовляє. Я не знаю, що робити».
ПОЯСНЕННЯ: Iноді демони-безбожники, не розуміючи могутності святого імені, глузують з вайшнавів, коли ті повторюють маха-мантру Харе Крішна. Таке глузування також дає їм користь. У «Шрімад-Бгаґаватам», Шостій пісні, другій главі, вірші 14, сказано, що повторення маха-мантри Харе Крішна, навіть з насмішкою, у звичайній розмові, як позначення чогось стороннього, або зневажливо, називається намабгаса і відбувається майже на трансцендентному рівні. Рівень намабгаса ліпший за намапарадгу. Намабгаса пробуджує глибинну пам'ять про Господа Вішну. Коли людина пам'ятає Господа Вішну, вона звільняється від потягу до матеріальної насолоди. Так вона поступово приходить до трансцендентного служіння Господеві і стає гідна повторювати святе ім'я Господа на трансцендентному рівні.
