'харі' 'харі' карі' хінду каре колхала

птасха уніле томра карібека пгала

харі харі карі' — кажучи «Харі, Харі»; хінду — індуси; каре — роблять; колхала — галас; птасха — цар; уніле — якщо почує; томра — твоє; карібека — зробить; пгала — покарання.


Текст

Вигукуючи «Харі, Харі», індуси здіймають великий гамір. Якщо цар (патасаха) почує про це, він неодмінно тебе покарає».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Титул птасха стосується до царя. Наваб Хуссейн Шах, повне ім'я якого було Ала Уддін Саіяд Хусен Са, за тих часів (1498–1521 рр.) був самодержавним царем Бенґалії. Раніше він був слугою жорстокого Наваба династії Хабсі, якого звали Муджахпгара Кган, але якимось чином йому вдалося вбити свого пана і стати царем самому. Заволодівши троном Бенґалії (що на бенґалі зветься маснада), він титулував себе Саіяд Хусен Ала Уддін Серіпг Мукка. Є книга «Ріяджа Ус-салатіна», автор якої, Ґолам Хусен, стверджує, що Наваб Хуссейн Шах належав до родини Мукка Серіпг. Щоб зберегти славу своєї родини, він узяв собі ім'я Серіпг Мукка. Проте зазвичай його знають за іменем Наваб Хуссейн Шах. Після його смерті царем Бенґалії (1521–1533 рр.) став його старший син Насаратса. Цей цар також був дуже жорстокий. Він вчинив багато звірств над вайшнавами. Внаслідок його гріховних дій один з його слуг, який належав до громади кгоджа, вбив його під час молитви в мечеті.