ПОЯСНЕННЯ: Можна зрозуміти, що з часу вторгнення в Бенґалію Бактіяра Кгіліджі аж до часів Чганда Казі індуїсти, послідовники ведичних засад, зазнавали великих утисків. Так само як індуси в нинішньому Пакистані, майже ніхто не міг вільно практикувати індуїстські релігійні засади. Чганд Казі мав на увазі саме це становище індуїстського суспільства. Раніше індуси не дотримувалися своїх релігійних індуїстських засад відкрито і в повному об'ємі, а тут не криючись повторювали Харе Крішна маха-мантру. Отже їхня відвага неодмінно мала спиратись на чиюсь силу.

Насправді так воно й було. Хоча члени так званого індуїстського суспільства дотримували суспільних звичаїв та приписів, вони майже забули про суворе дотримання релігійних засад. Але з появою Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вони почали з Його наказу справді дотримуватись релігійних засад. Цей наказ чинний донині, і його можна виконувати скрізь і всюди, в усіх країнах світу. Господь Чайтан'я наказав кожному стати духовним вчителем, діючи під Його проводом, дотримуючись релігійних засад, щоденно повторюючи на чотках щонайменше шістнадцять кіл маха-мантри Харе Крішна і всім світом проповідуючи вчення свідомості Крішни. Якщо ми будемо діяти за наказом Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, ми, безсумнівно, отримаємо духовну силу і зможемо вільно проповідувати вчення руху Харе Крішна, непідвладні ніяким перешкодам.