мана душа ха-іле нахе кшера смараа
кша-смті віну хайа нішпгала джīвана
мана — розум; душа — осквернений; ха-іле — стаючи; нахе — неможливо; кшера — Господа Крішни; смараа — пам'ятування; кша-смті — пам'ятування Господа Крішни; віну — без; хайа — стає; нішпгала — безплідне; джīвана — життя.
Коли розум осквернений, дуже важко пам'ятати Крішну, а коли людина забуває про Крішну, її життя ні до чого не приводить.
ПОЯСНЕННЯ: Відданий повинен завжди пильнувати, щоб його розум залишався бадьорим і він міг завжди пам'ятати про Господа Шрі Крішну. В шастрах сказано: смартавйа сатата вішу — у житті відданого служіння треба завжди пам'ятати Господа Вішну. Шріла Шукадева Ґосвамі також радив Махараджі Парікшіту: смартавйо нітйаа. У «Шрімад- Бгаґаватам», Другій пісні, першій главі, Шукадева Ґосвамі радить Парікшіту Махараджі:
«О нащадку царя Бгарати, той, хто бажає звільнитись від усіх страждань, повинен слухати про Верховного Бога-Особу, уславлювати та пам'ятати Його, Наддушу і повелителя, що рятує від усіх нещасть» (Бгаґ.2.1.5). Це суть усієї діяльності вайшнави. Ту саму настанову повторено тут (кша-смті віну хайа нішпгала джīвана). Шріла Рупа Ґосвамі каже у «Бгакті-расамріта-сіндгу»: авйартга-клатвам — вайшнава повинен пильнувати, щоб не згайнувати навіть секунди свого дорогоцінного життя. Це ознака вайшнави. Однак спілкування з матеріалістичними людьми (вішаї), які тільки й знають, що лічити гроші або тішити чуття, осквернює розум і заважає постійно пам'ятати про Господа Крішну. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу радив: асат-саґа-тйґа — еі ваішава-чра — вайшнава повинен держати себе так, щоб ніколи не спілкуватися з невідданими чи матеріалістами («Ч.-ч.» Мадг'я 22.87). Уникнути такого товариства можна просто завжди пам'ятаючи в серці Крішну.
