ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (9.29) Господь каже: само 'ха сарва-бгӯтешу на ме двешйо 'сті на прійа — «Я ні до кого не маю приязні чи неприязні. Я однаково, без упереджень, ставлюсь до всіх». Верховний Бог-Особа однаково ставиться до всіх, і тому ніхто Йому не може бути ворогом, і ніхто не може бути Йому другом. Всі є частки чи діти Верховного Бога-Особи, і тому Господь не може упереджено ставитись до когось як до друга, а до когось як до ворога. Отож коли Господь Чайтан'я Махапрабгу покарав Камалаканту Вішвасу, заборонивши йому приходити до Себе, хоч яке тяжке це покарання було для Камалаканти Вішваси, Шрі Адвайта Прабгу дуже зрадів, розуміючи внутрішній смисл цього покарання. Він визнав, що це покарання Камалаканти Вішваси насправді було милістю Господа. Тому Адвайта Ачар'я нітрохи не зажурився. Віддані повинні завжди радіти, хоч би що робив з ними їхній пан, Верховний Бог-Особа. Відданий може опинитись і в скруті, і в достатку, однак і те, і друге він повинен приймати як милість Верховного Бога- Особи і за будь-яких обставин радо служити Йому.