ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пише в «Анубгаш'ї»: «Ґаура-ґаноддеша-діпіка» (129) з'ясовує, що раніше Уддгарана Датта Тгакура був вріндаванським пастушком на ім'я Субаху. Уддгарана Датта Тгакура, або, як його звали раніше, Шрі Уддгарана Датта, був жителем Саптаґрами, що розкидається на березі Сарасваті неподалік залізничної станції Трішабіґга в окрузі Хуґлі. За часів Уддгарани Тгакури Саптаґрама була великим містом, в яке входило багато інших містечок, як оце Всудева-пура, Баншабедія, Крішнапура, Ніт'янанда-пура, Шівапура, Шанкганаґара і Саптаґрама».

Калькутта була розбудована за британського панування завдяки зусиллям заможної купецької громади, передусім громади суварна-ванік, представники якої прийшли з Саптаґрами і розселились по всій Калькутті, розгорнувши тут свою торгівлю. Їх знали як калькуттську громаду купців-саптаґрамі. Більшість із них належали до родів Маллік та Сіл. До цієї громади входило більше як пів-Калькутти, і Шріла Уддгарана Датта теж належав до неї. Наша батьківська родина походить з того самого району і теж належить до цієї громади. Калькуттські Малліки поділяються на два роди: рід Сіл та рід Де. Всі Малліки родини Де споконвіку належать до одного роду й ґотри. Ми також раніше належали до одного з відгалужень родини Де, члени якої, мавши тісні зв'язки з мусульманськими правителями, отримали титул Маллік.

У «Чайтан'я-бгаґаваті», Ант'я-кганді, главі п'ятій, сказано, що Уддгарана Датта був вайшнава надзвичайно високого рівня і широкого серця. Він мав природжене право поклонятись Ніт'янанді Прабгу. Відомо також, що Ніт'янанда Прабгу, якийсь час поживши у Кгададасі, прийшов до Саптаґрами і зупинився в Уддгарани Датти. Громада суварна-ванік, до якої належав Уддгарана Датта, була громадою вайшнавів. Вона складалася з банкірів і торговців золотом (сувара означає «золото», а ваік — «торговець»). За давніх-давен між громадою суварна-ванік та царем Баллал Сеною постала незгода, що до неї спричинився заможний банкір Ґаурі Сена. Баллал Сена позичав у Ґаурі Сени гроші і нестримно їх розтринькував. Через це Ґаурі Сена перестав йому давати в борг. Прагнучи помститись, Баллал Сена влаштував заколот, щоб проголосити громаду суварна-ванік паріями. З того часу вони вилучені з вищих каст, тобто з-посеред брахманів, кшатрій та вайшій. Однак з милості Шрі Ніт'янанди Прабгу громада суварна-ванік знову піднялася. У «Чайтан'я-бгаґаваті» сказано: йатека ваік-кула уддграа хаіте павітра ха-іла двідг нхіка іхте — немає сумніву в тому, що всі члени громади суварна-ванік завдяки Шрі Ніт'янанді Прабгу знову очистилися.

У Саптаґрамі донині стоїть храм із шестируким Божеством Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, якому особисто поклонявся Шріла Уддгарана Датта Тгакура. Справа від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу стоїть Божество Шрі Ніт'янанди Прабгу, а зліва — Ґададгари Прабгу. Там стоїть також мурті Радга-Ґовінди і шалаґрама-шіла, а знизу перед вівтарем є зображення Уддгарани Датти Тгакури. Перед храмом нині стоїть великий зал, а перед ним росте Мадгаві-лата. Храм розташований у дуже тінявому, прохолодному і затишному місці. Коли в 1967 році ми повернулися з Америки, члени правління цього храму запросили нас до себе, і ми з кількома учнями-американцями мали нагоду побувати в цьому храмі. Колись у дитинстві ми відвідували цей храм з нашими батьками, тому що всі члени громади суварна-ванік виявляють до храму Уддгарани Датти Тгакури палкий інтерес.

Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пише далі в «Анубгаш'ї»: «1283 року за бенґальським календарем [1876 р.] завдяки одному бабаджі на ім'я Нітай даса храм, в якому поклонявся Уддгарана Датта Тгакура, отримав у пожертву дванадцять біґгів землі [близько 1,6 га]. З часом урядування храмом стало занепадати, але 1306 року [1899 р.] за допомоги відомого Баларами Малліка з Хуґлі, який був помічником судді, і багатьох заможних членів громади суварна-ванік справи храму пішли значно ліпше. Не більш як п'ятдесят років тому один із членів родини Уддгарани Датти Тгакури на ім'я Джаґамохана Датта встановив у храмі дерев'яне мурті [статую] Уддгарани Датти Тгакури, але нині цього мурті там немає, і натомість у храмі поклоняються зображенню Уддгарана Датти. Щоправда, відомо, що це дерев'яне мурті Уддгарани Датти Тгакури забрав Шрі Мадана-мохана Датта, і нині йому та шалаґрама-шілі з храму поклоняється Шрінатга Датта.

Уддгарана Датта Тгакура правив маєтком великого заміндара в Найхаті, що лежить десь за два кілометри на північ від Катви. Поблизу станції Даінхата досі видно рештки будівель, у яких жила царська родина. Через те що маєтком урядував Уддгарана Датта Тгакура, селище також називали Уддгарана- пура. Уддгарана Датта Тгакура встановив Божества Нітай- Ґаура, і пізніше їх перенесли до дому заміндара, що звався Ванаоярібада. Шріла Уддгарана Датта Тгакура все життя прожив як сімейна людина. Його батька звали Шрікара Датта, його матір — Бгадраваті, а сина — Шрініваса Датта».