ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пише в «Анубгаш'ї»: «Пандіта Дгананджая жив у селі Шітала в районі Катви. Він був одним з дванадцяти ґопалів. Раніше, як каже «Ґаура-ґаноддеша-діпіка» (127), його звали Васудама. Шітала-ґрама лежить неподалік поліційного відділку Манґалакота і поштового відділення Кайчара в області Бурдвана. На вузькоколійній залізничній лінії Бурдван — Катва за менш як за п'ятнадцять кілометрів від Катви стоїть станція Кайчара. Щоб знайти Шіталу, треба пройти півтора кілометри на північний схід від цієї станції. За храм тут править солом'яна мазанка. Колись Малліки, заміндари Баджаравани Кабаші, спорудили під храм великий будинок, однак останні шістдесят п'ять років храм стоїть, покинутий, у руїнах. Нині ще видно фундамент старого храму. Поблизу храму стоїть стовп із туласі, і в храмі щороку під час карттіки [жовтня-листопада] справляють день відходу Дгананджаї. Відомо, що якийсь час Пандіта Дгананджая брав участь у санкіртані під проводом Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а тоді вирушив до Вріндавани. Перед тим, як піти до Вріндавани, він трохи пожив у селі Санчада-панчада, що лежить майже за десять кілометрів на південь від залізничної станції Мемарі. Iноді це село називають також «оселею Дгананджаї» (Дгананджаєра Пата). Проживши тут якийсь час, він полишив обов'язки поклоніння Божеству на свого учня і пішов до Вріндавани. Повернувшись із Вріндавани до Шітала-ґрами, він встановив там у храмі Божество Ґаурасундари. У Шітала- ґрамі й нині живуть нащадки Пандіти Дгананджаї і опікуються храмовим поклонінням».