йа йа впі смаран бгвам тйаджатй анте калеварам

та там еваіті каунтейа сад тад-бгва-бгвіта

йам йам — що б не; в апі — взагалі; смаран — пам'ятаючи; бгвам — природу; тйаджаті — покидаючи; анте — наприкінці; калеварам — тіло; там там — подібний; ева — неодмінно; еті — одержує; каунтейа — син Кунтī; сад — завжди; тат — те; бгва — стан буття; бгвіта — пам'ятаючи.


Текст

Про який би стан буття не пам'ятала людина, покидаючи своє тіло, о сину Кунтī, того стану вона неодмінно й досягає.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Тут з'ясовано, якої зміни зазнає жива істота в критичний момент смерті. Той, хто в момент смерті думає про Кшу, досягає трансцендентної природи Верховного Господа, але той, хто думає про щось інше, не зможе досягти того ж трансцендентного становища. Це дуже важливий момент і ми розглянемо його уважніше. Як спромогтися померти в належному стані розуму? Махрджа Бгарата, хоча й був видатною особистістю, під час смерті думав про оленя й відтак в наступному житті перейшов у тіло оленя. Однак, будучи оленем, Махрджа Бгарата пам'ятав свої попередні дії, які змусили його прийняти це твариняче тіло. Звичайно, сукупність думок людини впродовж її життя впливає на стан її думок у мент смерті, тобто, теперішнє життя створює наступне. Якщо в теперішньому житті людина живе в ґуі благочестя й завжди думає про Кшу, то вона зможе пам'ятати про Нього і наприкінці життя. Це допоможе їй перейти до трансцендентної природи Кши. Якщо людина присвячує себе трансцендентному служінню Кші, тоді її наступне тіло буде трансцендентним (духовним), а не матеріальним. Отже, оспівування Харе Кша, Харе Кша, Кша Кша, Харе Харе/Харе Рма, Харе Рма, Рма Рма, Харе Харе дозволить людині найкращим чином змінити стан свого буття зразу ж після смерті.