Бгаґавад-ґіта як вона є.

Глава 4: Трансцендентальне знання. Текст 37

йатгаідгсі саміддго 'ґнір бгасма-ст куруте 'рджуна

джнґні сарва-кармі бгасма-ст куруте татг

йатг — як; едгсі — дрова; саміддга — що палає; аґні — вогонь; бгасма-ст — у попіл; куруте — перетворює; арджуна — о Арджуно; джна-аґні — вогонь знання; сарва-кармі — всі наслідки матеріальної діяльності; бгасма-ст — у попіл; куруте — він перетворює; татг — подібним же чином.


Текст

О Арджуно, так само, як вогонь, що палає, перетворює дрова на попіл, так вогонь знання спалює дотла всі наслідки матеріальної діяльності.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Досконале знання про себе, про Верховну сутність та їхні взаємостосунки порівняне тут з вогнем. Такий вогонь вщент спалює не лише наслідки нечестивих вчинків, але й наслідки благочестивих, перетворюючи їх на попіл. Наслідки діяльності можуть перебувати в різних фазах: наслідки, що проявляються, наслідки, що визрівають, наслідки, вже отримані та наслідки апріорі. Але знання про одвічне становище живої істоти спалює все дотла. Коли людина оволодіває досконалим знанням, усі наслідки, як апріорі, так і апостеріорі, знищуються. У Ведах (Бхад-райака Упанішада 4.4.22) сказано: убге ухаіваіша ете таратй амта сдгв- асдгӯнī — «на істоту більше не впливають наслідки ні гріховної, ні благочестивої діяльності».