ПОЯСНЕННЯ: Людина повинна працювати хоча б задля того, щоб підтримувати своє тіло, і тому для кожного конкретного соціального та духовного стану визначено обов'язки, що сприяють цьому. Йаджа означає Господа Вішу, або жертвопринесення. Всі жертвопринесення призначено на вдоволення Господа Вішу. Веди наказують: йаджо ваі вішу. Iншими словами, приписане жертвопринесення і безпосереднє служіння Господу Вішу підпорядковано одній меті. Отже, свідомість Кши також є йаджа, яку треба здійснювати, як радить даний вірш. Система варрама має аналогічну мету — вдоволення Господа Вішу. Варрамчрават пурушеа пара пумн/вішур рдгйате (Вішу Пура 3.8.8).

Кожен повинен працювати задля вдоволення Вішу. Будь-яка інша діяльність в матеріальному світі стає причиною рабства, бо як добрі, так і погані чинки мають свої наслідки, а будь-які наслідки сковують діяча. Отже, щоб задовольнити Кшу (тобто Вішу), необхідно діяти в свідомості Кши. Виконуючи таку діяльність, жива істота перебуває в звільненому стані. Це — велике мистецтво, і спочатку воно потребує дуже досвідченого керівника. Тому початківець повинен старанно трудитись під керівництвом досвідченого відданого Господа Кши або безпосередньо під керівництвом Самого Господа Кши (як це припало Арджуні). Ніщо не повинно здійснюватись в ім'я чуттєвого задоволення, все треба робити заради того, щоб вдовольнити Господа. Така діяльність не лише врятує людину від кармічних наслідків, але й поступово підніме її до трансцендентного любовного служіння Господеві, — єдине, що може вивести живу істоту в царство Бога.