ПОЯСНЕННЯ: Коли людина, яка не має свідомості Кши, споглядає об'єкти чуттів, вона стає підвладною матеріальним бажанням. Чуття не можуть бути бездіяльними, і якщо їх не буде залучено до трансцендентного любовного служіння Господу, вони неодмінно шукатимуть собі втіхи в матеріалістичній діяльності. В матеріальному світі кожна жива істота, включно з Господом івою й Господом Брахмою, не кажучи вже про інших напівбогів на райських планетах, підвладна впливові об'єктів чуттєвого сприймання і єдиний метод вибратися з такої пастки матеріального існування — це віднайти свідомість Кши. Господь іва перебував у стані глибокої медитації, але коли Прватī почала спокушати його, він піддавсь і внаслідок цього народився Кртікейа. Коли Харідса —гкура був ще молодим відданим, його також намагалась звабити чарівна втілення Мй-девī, але Харідса витримав випробовування завдяки своїй неподільній відданості Господу Кші. Як свідчить вищезгаданий вірш рī Ймунчрйі, щирий відданий Господа уникає всіх чуттєвих насолод матеріального світу, бо він дізнав вищого смаку духовної насолоди в спілкуванні з Господом. У цьому — секрет успіху. Але той, в кого немає свідомості Кши, яким би великим не було його уміння опановувати свої почуття шляхом штучного їх придушення, врешті-решт неминуче падає, бо найменша думка про чуттєву насолоду спонукує його шукати задоволення бажань.