ПОЯСНЕННЯ: Розмова відбувалась між двома близькими друзями, Хшīкеею та Ґукеею. Як друзі, вони були рівними, але один з них добровільно став учнем іншого. Кша усміхався, тому що Його друг вирішив стати Його учнем. Господь, Володар усього, завжди посідає верховне становище. Проте Господь охоче готовий стати другом, сином або коханим Свого відданого, який хоче бачити Його в такій ролі. Кша, коли Арджуна визнав Його своїм вчителем, одразу ж взяв на себе цю роль і почав розмовляти зі Своїм учнем як учитель, — з усією серйозністю, необхідною в таких випадках. Розмова вчителя з учнем відбувалась відкрито, на очах воїнів обох армій, так, що всі присутні могли чути її і мати з цього користь. Отже, бесіда, що викладена в Бгаґавад-ґīті, не звернена до якоїсь окремої особи, групи чи суспільства, — її призначено для всіх: як друзі, так і вороги мають право слухати її.