ПОЯСНЕННЯ: Напевно, Дгтаршра дуже зрадів, почувши, що Арджуна відмовляється битись і залишає поле бою, маючи намір жити старцюванням. Однак, Саджайа знову розчарував його, назвавши Арджуну парантапа, тобто здатним перемогти своїх ворогів. Хоча Арджуна на деякий час і перейнявсь почуттям оманливого співчуття до родичів, він згодом підкорився Кші, як учень — вищому духовному наставникові. Це означало, що незабаром туга покине його, і він, просвітлений досконалим знанням про самоусвідомлення, тобто свідомістю Кшни, розіб'є чари родинних емоцій і неодмінно стане до бою. Отож, радощі Дгтаршри триватимуть недовго, тому що Арджуна отримає знання від Кши й відтак воюватиме до кінця.