ПОЯСНЕННЯ: Суть цієї, тринадцятої, глави полягає в тому, що людина повинна зрозуміти різницю між тілом, його власником і Наддушею. Варто визнати шлях до звільнення, як його описано у віршах з восьмого по дванадцятий, бо це шлях до вищого призначення.

Людина, що має віру, насамперед повинна шукати сприятливого товариства, де вона зможе слухати про Бога й таким чином поступово набувати знань. Якщо людина звернеться по допомогу до духовного вчителя, вона зможе осягнути різницю між матерією й духом, а це вже відправна точка подальшого духовного пізнання. Духовний учитель своїми настановами вказує учням шлях до звільнення від матеріалістичного уявлення про життя. Так, наприклад, у Бгаґавад-ґīті ми бачим, як Кша наставляє Арджуну, щоб звільнити його від матеріалістичних поглядів.

Кожен може зрозуміти, що тіло є матерією; його можна розкласти на двадцять чотири елементи. Тіло є грубе проявлення. Тоншим же проявом є розум і психічна діяльність. Ознаки життя являють собою взаємодію цих аспектів. I над усім цим перебуває душа і Наддуша. Є дві душі: індивідуальна душа і Наддуша. Душа зв'язується з двадцяти чотирма матеріальними елементами і завдяки цьому діє матеріальний світ. Той, хто розуміє, що все матеріальне проявлення тримається на основі об'єднання душі з матеріальними елементами, і хто усвідомлює становище Верховної Душі, стає гідним увійти в духовний світ. Ці питання призначені для того, щоб обдумувати й усвідомлювати їх, і тому треба досягти цілковитого розуміння даної глави за допомогою свого духовного вчителя.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до тринадцятої глави рīмад Бгаґавад-ґīти, в якій розглядалися природа, той, хто насолоджується, і свідомість.