йатг пракайатй ека ктсна локам іма раві

кшетра кшетрī татг ктсна пракайаті бграта

йатг — як; пракайаті — освітлює; ека — один; ктснам — цілий; локам — всесвіт; імам — цей; раві — сонце; кшетрам — тіло; кшетрī — душа; татг — подібно; ктснам — усе; пракайаті — освітлює; бграта — син Бгарати.


Текст

О сину Бгарати, подібно до сонця, яке одне освітлює весь усесвіт, жива істота, одна в тілі, осяває все тіло свідомістю.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Iснують різні теорії, які пояснюють природу свідомості. Тут, у Бгаґавад-ґīті, наведено приклад сонця і його світла. Сонце, перебуваючи на одному місці, освітлює весь всесвіт, то ж і маленька частка, духовна душа, хоча й прихована в серці, осяває свідомістю все тіло. Таким чином, свідомість — це доказ присутності душі, так само, як сонячне світло свідчить про наявність Сонця. Коли душа присутня в тілі, все тіло пронизує свідомість, але, тільки-но душа залишає тіло, свідомість зникає. Кожній розумній людині неважко збагнути це. Таким чином, свідомість не виникає внаслідок поєднання матеріальних елементів. Вона є ознакою живої істоти. Хоча свідомість живої істоти і єдина з вищою свідомістю з якісного погляду, вона не вища, тому що свідомість кожного окремого тіла не поширюється на інші тіла. Але Наддуша, яка перебуває в усіх тілах як друг індивідуальної душі, усвідомлює всі тіла. В цьому полягає різниця між вищою та індивідуальною свідомістю.