нама пурастд атга пшгатас те

намо 'сту те сарвата ева сарва

ананта-вīрйміта-вікрамас тва

сарва сампноші тато 'сі сарва

нама — шанобливо кланяючись; пурастт — спереду; атга — також; пшгата — ззаду; те — Тобі; нама асту — пропоную свою шану; те — Тобі; сарвата — з усіх боків; ева — справді; сарва — тому що Ти — все; ананта-вīрйа — безмежна міць; аміта-вікрама — безмежна сила; твам — Ти; сарвам — усе; сампноші — покриваєш; тата — тому; асі — Ти є; сарва — усе.


Текст

Поклони Тобі і спереду, і ззаду, і з усіх сторін! О безмежна сило, Ти — Володар необмеженої могутності. Ти всюдисущий, і тому Ти є все!

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Охоплений екстатичною любов'ю до Кши, свого друга, Арджуна зусебіч пропонує Йому свою шану. Він визнає, що Кша — володар усієї могутності та всієї доблесті, і що Він набагато перевершує всіх великих воїнів, що зібрались на полі бою. У Вішу Пурі (1.9.69) сказано:

«Хто б не постав перед Тобою, будь він навіть напівбог, — кожен створений Тобою, о Верховний Боже-Особо».