са ґгошо дгртаршр хдайні вйадрайат

набга ча птгівī чаіва тумуло 'бгйанундайан

са — цей; ґгоша — вібрація; дгртаршрм — синів Дгтаршри; хдайні — серця; вйадрайат — розбив; набга — небо; ча — також; птгівīм — поверхня землі; ча — також; ева — звичайно; тумула — гучний; абгйанундайан — лунаючи.


Текст

Звуки всіх цих мушель злилися в безперервне ревіння, потрясаючи небо й землю, і серця синів Дгрітараштри здригнулись.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Ніде не згадується про те, що мушлі Бгīшми та інших прихильників Дурйодгани викликали хоча б найменше збентеження в таборі Пав. Навпаки, в цьому вірші описано, як здригнулись серця синів Дгтаршри від звуків, що їх створили мушлі Пав. Це сталося завдяки цілковитій вірі Пав у Господа Кшу. Тому, хто знаходить притулок у Верховного Господа, немає чого боятись навіть під час найбільших нещасть.