 |
Шрімад БгаґаватамПісня 2
|
Текст 1: Господь Брахма сказав: Коли безмежно могутній Господь задля розваги прибрав форми вепра і намірився підняти земну планету з вод Ґарбгодаки, велетенського всесвітнього океану, перед Ним з'явився перший демон [Хіран'якша], і Господь проткнув його Своїм іклом.
Текст 2: Праджапаті зачав Суяґ'ю в лоні своєї дружини Акуті, а тоді Суяґ'я зачав у лоні своєї дружини Дакшіни півбогів на чолі з Суямою. У ролі Iндрадеви Суяґ'я звільнив від мук жителів трьох планетних систем [вищої, нижчої та середньої], і тому великий прабатько людства Сваямбгува Ману згодом нарік його ім'ям Харі.
Текст 3: Пізніше Господь з'явився в образі Капіли, як син Праджапаті, брахмани Кардами, та його дружини Девахуті, а разом з Ним з'явилось на світ ще дев'ять жінок [його сестер]. Капіла відкрив Своїй матері шлях самоусвідомлення, ставши на який Девахуті ще за того самого життя зуміла цілковито очиститися від скверни матеріальних ґун, досягти звільнення і прийти до Господа Капіли.
Текст 4: Великий мудрець Атрі молив Господа про нащадка, і Господь, задоволений ним, пообіцяв Атрі, що втілиться як його син, Даттатрея [Датта, син Атрі]. З милости лотосових стіп Господа численні Яду, Хайхаї та інші очистились такою мірою, що здобули і матеріальних, і духовних успіхів.
Текст 5: Щоб творити різні планетні системи, я мусив пройти через суворі аскези. Господь, задоволений мною, втілився як чотири сани [Санака, Санат-кумара, Санандана та Санатана]. Під час заглади попереднього творіння духовне знання загинуло, однак ці четверо сан так роз'яснили його, що мудрецям одразу відкрилась істина.
Текст 6: Щоб показати Свої суворі аскези, Він з'явився як двоє близнюків Нараяна та Нара з лона Мурті, Дакшиної дочки та Дгарминої дружини. Намагаючись примусити Його зламати Свої обітниці, до Нього прийшли небесні красуні, супутниці Купідона, однак їм нічого не вдалося, бо перед їхніми очима з Нього Самого — Бога-Особи — стали з'являтися такі самі красуні.
Текст 7: Великі непохитні мужі, як Господь Шіва, на силі подолати і знищити хіть своїм гнівним поглядом, але від гніву, який ними заволодіває, їм не під силу звільнитись. Серце Господа, що вищий від цього всього, неприступне для такого гніву. Тож як у Його розумі може знайти собі місце хіть?
Текст 8: Образившись на дошкульні слова другої дружини царя, сказані в царевій присутності, царевич Дгрува, дарма що малий хлопець, пішов у ліс і присвятив себе суворим аскезам. Господь, задоволений Дгрувиними молитвами, подарував йому планету Дгрува, якій поклоняються великі мудреці і з вищих, і з нижчих за неї обителей.
Текст 9: Махараджа Вена зійшов з праведної путі, і брахмани скарали його блискавкою свого прокляття. Воно спалило царя Вену разом з усіма його добрими діяннями та багатствами і скинуло його до пекла. Тоді Господь зі Своєї безпричинної милости зійшов у цей світ як Махараджа Прітгу, син царя Вену, і врятував проклятого царя від пекла. Махараджа Прітгу змусив Землю родити всіляке збіжжя.
Текст 10: Господь з'явився як син Судеві, дружини царя Набгі. Його звали Рішабгадева. Він практикував матеріалістичну йоґу, яка цілковито врівноважує розум. Крім того, рівень цієї практики — коли людина втверджена у собі й цілковито задоволена — визнають за найвищий рівень звільнення.
Текст 11: Під час жертвопринесення, яке виконував я [Брахма], Господь втілився як Хаяґріва. Він — уособлення жертвопринесень, і Його тіло золотаве. Крім того, Він — уособлені Веди і Наддуша всіх півбогів. У віддиху Його ніздрів звучали всі втішні для слуху ведичні гімни.
Текст 12: Наприкінці епохи майбутній Вайвасвата Ману на ім'я Сат'яврата побачить, як Господнє втілення в образі риби дає притулок усім живим істотам аж до рівня земних планет. Коли епохи закінчуються, мене [Брахму] охоплює страх перед неозорими водами спустошення і Веди випадають у мене з вуст. Тоді Господь, що насолоджується цими безкраїми водами, рятує Веди.
Текст 13: Пізніше відначальний Господь втілився у подобі черепахи, щоб стати точкою опори для обертання гори Мандара, яка служила за збивачку. Півбоги та демони збивали Мандарою океан молока, добуваючи з нього нектар. Обертаючись то в одну, то в другу сторону, гора шкрябала панцир зануреному в дрімоту Господу Черепасі, якому свербіла спина.
Текст 14: Щоб розвіяти жах, який переповнював півбогів, Бог-Особа втілився у подобі Нрісімхадеви. Господь убив царя демонів [Хіран'якашіпу], що з булавою в руці кинувся на Нього. Люто суплячи брови і жахаючи демона Своєю пащею та іклами, Господь кинув його Собі на коліна і роздер Своїми кігтями.
Текст 15: Якось вожака слонів схопив у річці за ногу крокодил, який перевершував його на силі. У великій муці слон, піднявши хоботом лотосову квітку, звернувся до Господа: «О відначальний, хто насолоджується, Господи всесвіту! О рятівниче, чия слава має силу місць прощі! Усі очищуються, лише почувши Твоє гідне оспівування святе ім'я».
Текст 16: Почувши благання слона, Бог-Особа зрозумів, що той у страшній скруті і потребує Його негайної допомоги. Тої ж миті на крилах царя птахів Ґаруди Господь з'явився туди, озброєний Своїм диском [чакрою]. Цим диском Він потяв пащу крокодила і, витягнувши слона за хобот, звільнив його.
Текст 17: Хоча Господь трансцендентний до всіх матеріальних якостей, Він затьмарив Своїми якостями усіх Адіт'їв, синів Адіті. Господь з'явився як найменший син Адіті. Він переступив усі планети всесвіту. Отже Він — Верховний Бог-Особа. Вдаючи, ніби прохає три кроки землі, Господь забрав у Балі Махараджі всі землі, які той мав. Господь прохав Балі Махараджу тільки тому, що, не попрохавши дозволу власника, жоден повелитель не має права відібрати законні володіння.
Текст 18: Балі Махараджа, окропивши свою голову водою з лотосових стіп Господа, не думав ні про що інше, крім своєї обіцянки, дарма що духовний вчитель заборонив її виконувати. Щоб не зламати слова і дати Господеві змогу ступити обіцяні три ступені, цар приніс у жертву власне тіло. Для такої особистости навіть здобуте в битві райське царство не становило жодної цінности.
Текст 19: Праведний Нарадо! Втілившись як Хамсаватара, Бог-Особа викладав тобі науку про Бога та трансцендентне любовне служіння Йому. Бачачи твою ревність у відданому служінні, Він був тобою дуже задоволений. Він вичерпно роз'яснив тобі також науку відданого служіння, зрозуміти яку можуть душі, віддані Господу Васудеві, Богові-Особі.
Текст 20: У втіленні Ману Господь став нащадком династії Ману і Своєю могутньою зброєю, диском, підкорив Своїй владі всіх злочинних царів. Нездоланний ні за яких обставин, Він прославився Своїм правлінням по всіх трьох локах і навіть на Сат'ялоці, найвищій планеті всесвіту.
Текст 21: У Своєму втіленні Дганвантарі Господь самою Своєю славою швидко виліковує хвороби вічно хворих живих істот, і тільки завдяки Йому півбоги тішаться довгим життям. Тому Бога-Особу завжди прославляють. Він також здобув долю з жертвопринесень, і медицині, науці лікування, у всесвіті поклав початок Він.
Текст 22: Коли правителі, звані кшатріями, прагнучи пекельних мук, зійшли з путі Абсолютної Iстини, Господь у Своєму втіленні мудреця Парашурами знищив до ноги всіх царів-негідників, що були не ліпші за шпичаки в тілі землі. Тричі по сім раз він упень вирубав кшатріїв Своїм добре вигостреним сікачем.
Текст 23: З безпричинної милости до всіх живих істот всесвіту Верховний Бог-Особа, разом зі Своїми довершеними поширеннями, прийшов у родині Махараджі Iкшваку як повелитель Своєї внутрішньої енерґії, Сіти. З наказу Свого батька, Махараджі Дашаратги, Він пішов на вигнання в ліс у супроводі тільки дружини та молодшого брата і прожив там багато років. Десятиголовий Равана, що володів великою матеріальною могутністю, вчинив проти Господа велику образу і цим накликав на себе кінець.
Текст 24: У тривозі за розлученого з Ним близького друга [Сіту] Бог-Особа Рамачандра подивився на місто ворога [Равани] очима, червоними від гніву, наче у Хари [що хотів спалити небесне царство]. Великий океан, тремтячи від страху, розступився перед Господом, бо його жителі — акули, змії, крокодили — вже згоряли від жару вогненно-червоних очей Господа.
Текст 25: У герці небесного царя Iндри з Раваною бивень Iндриного слона-носія, вдарившись об груди Равани, розлетівся на друзки і осяяв усі сторони світу. Гордий зі своєї звитяги Равана походжав між воїнами у самій гущі бою, вважаючи себе завойовником усього світу. Але його вдоволений регіт враз обірвався, коли дзенькнула тятива лука Рамачандри, Бога-Особи, і він випустив дух.
Текст 26: Коли світ переобтяжують збройні сили безбожних царів, Господь сходить зі Своєю довершеною часткою, щоб полегшити страждання світу. Господь приходить у Своєму відначальному образі з прекрасним чорним волоссям і, примножуючи Свою трансцендентну славу, вершить надзвичайні діяння. Зглибити велич Господа не до снаги нікому.
Текст 27: Немає ніякого сумніву в тому, що Крішна — Верховний Господь, бо інакше як би Він зміг убити велетенську демоницю Путану, ще немовлям лежавши на руках у матері, як би Він зміг — тримісячним — ніжкою перекинути воза чи, щойно почавши повзати, викорчувати двійко дерев арджуна, які верхівками сягали неба? Таке не під силу нікому — тільки Самому Господу.
Текст* 28: Коли пастушата та їхня худоба напилися з Ямуни отруйної води, Господь [ще дитина в той час] оживив їх Своїм милостивим поглядом. Тоді, щоб очистити Ямунині води, немов розважаючись, Крішна стрибнув у річку і провчив зачаєного в ній змія Калію, з чийого жала аж лилась отрута. Хто ще здатний на такі дивовижні подвиги, окрім Верховного Господа?
Текст 29: Тої самої ночі, після покарання змія Калії, коли жителі Враджабгумі поринули в безтурботний сон, у сухому листі навколишнього лісу спалахнула пожежа і нависла над вріндаванцями загрозою неминучої смерти. Але Господь разом з Баларамою врятував їх, просто заплющивши Свої очі. Такі надлюдські діяння Господа.
Текст 30: Коли пастушка [Крішнина названа мати, Яшода] намагалась зв'язати синові руки, мотузка, скільки Яшода не доточить, щоразу виявлялась закоротка і врешті-решт вона вже втратила надію. Тоді Господь Крішна розтулив Свої вуста і мати побачила в Його роті усі всесвіти. Таке видиво навіяло їй на думку сумніви, але потім вона все-таки розцінила містичну природу свого сина по-своєму.
Текст 31: Господь Крішна врятував Свого названого батька Нанду Махараджу від рук півбога Варуни і звільнив пастушків з гірських печер, куди їх поховав син Майі. Також усім жителям Вріндавани — що від світу до світу працювали, а вночі, після тяжких денних трудів, міцно спали — Господь Крішна дарував вступ до найвищої планети духовного неба. Усі ці діяння трансцендентні і не залишають жодних сумнівів у тому, що Він — Бог.
Текст 32: Коли пастухи Вріндавани на Крішнине прохання припинили жертвопринесення небесному царю Iндрі, на Вріндавану впала безперервна злива, яка тривала сім днів, загрожуючи змити з поверхні землі всю Враджу. З безпричинної милости до жителів Враджі Господь Крішна, прикриваючи худобу від потоків води, одною рукою завиграшки підняв пагорб Ґовардгану, дарма що Йому тоді було лише сім років.
Текст 33: Коли Господь розважався Своїм танцем раса у вріндаванському лісі, Своїми ніжними милозвучними піснями пробуджуючи хіть дружин вріндаванських жителів, Шанкгачуда, багатий демон з почту райського скарбника [Кувери], умикнув Його дівчат, і Господь зніс демону голову з плечей.
Текст 34-35: Усі демони — Праламба, Дгенука, Бака, Кеші, Арішта, Чанура, Муштіка, слон Кувалаяпіда, Камса, Явана, Наракасура та Паундрака, великі полководці, як Шалва, мавпа Двівіда, Балвала, Дантавакра, семеро биків, Шамбара, Відуратга та Рукмі, а також великі воїни Камбоджа, Матс'я, Куру, Срінджая та Кекая — запекло битимуться безпосередньо з Господом Харі або з Ним Самим під Його іншими іменами, як то Баладева, Арджуна, Бгіма таін. Загинувши від руки Господа, усі демони досягнуть або безособистісного брахмаджйоті, або Його особистої обителі на планетах Вайкунтги.
Текст 36: Господь, втілившись власною особою як син Сат'яваті [В'ясадева], визнає Свій виклад ведичних писань заскладним для людей невеликого розуму та короткого життя, і тому розділить дерево ведичного знання на окремі галузі, відповідно до обставин тієї епохи.
Текст 37: Коли безбожники, добре обізнані на ведичній науці, нищитимуть жителів різних планет з невидимих ракет у небі, збудованих завдяки великому вченому Майі, Господь спантеличить їх, прийшовши у привабливому образі Будди і проповідуючи другорядні релігійні засади.
Текст 38: Пізніше, наприкінці Калі-юґи, — коли вже годі буде почути десь розмову про Бога, навіть по оселях так званих святих людей і вихованих представників трьох вищих каст, і коли влада перейде до рук міністрів, обраних з-посеред низьконароджених шудр або навіть з нижчих верств, а жертвопринесення будуть настільки забуті, що ніхто не розумітиме навіть назв жертовних предметів чи дій, — Господь з'явиться як вишній каратель.
Текст 39: На самому початку творіння є аскеза, я сам [Брахма] та Праджапаті, великі мудреці-прародителі. Згодом, коли надходить час підтримувати життєдіяльність творіння, діють Господь Вішну, наділені владою півбоги та царі різних планет. Але наприкінці запановує безбожність, після чого приходить Господь Шіва та оскаженілі атеїсти. Усі вони суть різні прояви енерґії вишньої сили — Господа.
Текст 40: Хто міг би вичерпно описати могутність Вішну? Навіть вченому, який зумів би злічити всі атомні частки всесвіту, це не до снаги. Адже це Він в образі Трівікрами без жодного зусилля сягнув ногою вище за найвищу планету, Сат'ялоку, аж до сфери рівноваги трьох ґун матеріальної природи, струснувши все і всіх.
Текст 41: Ані я, ані жоден з мудреців, народжених перед тобою, не знають у всій повноті всемогутнього Бога-Особу. То що ж можуть знати про Нього інші, народжені після нас? Навіть Шеша, перше втілення Господа, ніяк не здолає сягнути меж цього знання, дарма що безнастанно описує діяння Господа десятьма сотнями вуст.
Текст 42: Однак якщо когось обдаровано ласкою Верховного Господа, Бога-Особи, на винагороду за його бездомісну відданість служінню Господеві, то він може подолати нездоланний океан ілюзії і зрозуміти Господа. А тим, хто прив'язаний до свого тіла, приреченого стати поживою для псів та шакалів, це не під силу.
Текст 43-45: Нарадо, хоча Господні енерґії незбагненні й незглибимі, все таки завдяки відданості ми розуміємо, як Він орудує енерґіями йоґамайі. Так само могутність Господа відома всесильному Шіві, Прахладі Махараджі — великому царю з безбожної родини, Сваямбгуві Ману, його дружині Шатарупі, їхнім синам та дочкам: Пріявраті, Уттанападі, Акуті, Девахуті та Прасуті, Прачінабархі, Рібгу, Анзі (батькові Вени), Махараджі Дгруві, Iкшваку, Айлі, Мучукунді, Махараджі Джанаці, Ґадгі, Раґгу, Амбаріші, Саґарі, Ґайі, Нахуші, Мандгаті, Аларці, Шатадганві, Ану, Рантідеві, Бгішмі, Балі, Амурттараї, Діліпі, Саубгарі, Утанці, Шібі, Девалі, Піппаладі, Сарасваті, Уддгаві, Парашарі, Бгурішені, Вібгішані, Хануману, Шукадеві Ґосвамі, Арджуні, Арштішені, Відурі, Шрутадеві та іншим.
Текст 46: Впокорившись чистим Господнім відданим і виконуючи віддане служіння за їхнім прикладом, навіть душі, призвичаєні до гріховного життя, як оце жінки, робітники, горяни, шабари або навіть птахи та звірі, також можуть осягнути науку про Бога і звільнитися з лабет ілюзорної енерґії.
Текст 47: Те, що пізнають як Абсолютний Брахман, сповнене безмежного блаженства, вільного від смутку. Це, безперечно, верховний аспект Бога-Особи, найвищого з усіх, хто насолоджується. Він одвічно вільний від турбот і страху. На противагу матерії, Він є досконала свідомість. Вільний від скверни і суперечностей, Він є головна відначальна причина всіх причин та наслідків. У Ньому не існує жертвопринесень заради кармічних наслідків, і в Ньому немає ілюзорної енерґії.
Текст 48: У такому трансцендентному стані немає потреби штучно приборкувати розум, філософствувати чи медитувати за звичаєм ґ'яні та йоґів. Той, хто досягнув цього рівня, облишає всі такі методи, так само як небесний цар Iндра не обтяжує себе риттям криниці.
Текст 49: Бог-Особа — верховний повелитель усього добра, тому що плодами усього, що жива істота робить як у матеріальному, так і в духовному бутті, наділяє Він. Отже, Він — найвищий добродійник. Кожна індивідуальна жива істота ненароджена, тому навіть після розпаду тіла з матеріальних елементів вона існує далі, як і повітря, що містилось у тілі.
Текст 50: Любий сину! Ось я коротко розповів тобі про Верховного Бога-Особу, творця проявлених світів. Опріч Нього, Господа Харі, немає інших причин явленого й неявленого буття.
Текст 51: О Нарадо, цей «Шрімад-Бгаґаватам» — науку про Бога — стисло переказав мені Верховний Бог-Особа, вклавши в нього всі Свої розмаїті енерґії. Тепер ти сам розгорни цю науку докладніше.
Текст 52: Будь ласка, рішуче візьмись і роз'ясни науку про Верховного Бога так, щоб людина могла навчитися трансцендентного відданого служіння Богові-Особі Харі — Наддуші всіх живих істот і верховному джерелу всього добра та всіх енерґій.
Текст 53: Слід описувати, вшановувати Господні дії, пов'язані з Його різноманітними енерґіями, і слухати про них, спираючись на повчання Верховного Господа. Той, хто робитиме це реґулярно, з відданістю та шанобою, неодмінно вийде з-під впливу ілюзорної енерґії Господа.