Шрімад Бгаґаватам. Пісня 1

Глава 8: Молитви Кунті і порятунок Парікшіта. Текст 49

бла-двіджа-сухн-мітра-

піт-бхрт-ґуру-друха

на ме сйн нірайн мокшо

хй апі варшйутйутаі

бла — юнаки; дві-джа — двічінароджені; сухт — доброзичливці; мітра — друзі; піт — батьки; бгрт — брати; ґуру — наставники; друха — той, хто вбив; на — ніколи; ме — мені; сйт — не буде; нірайт — з пекла; мокша — звільнення; хі — певно; апі — хоча; варша — роки; айута — мільйони; йутаі — додані ще.


Текст

Я вбив багато юнаків, брахман, доброзичливців, друзів, батьків, наставників і братів. Навіть якби мені довелося прожити мільйони років, я не зміг би відпокутувати своїх дій, що вгонять мене до пекла.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Завжди під час війни гине велика кількість неповинних — дітей, брахман та жінок, а вбивати їх вважається за найбільший гріх. Усі вони — неповинні створіння, і писання забороняють їх вбивати у будь-яких обставинах. Махараджа Юдгіштгіра знав, що загинуло дуже багато людей. Крім того, в битві брали участь його друзі, старші члени родини та предки, що билися на обох сторонах — і всі загинули. Думка за цих загиблих жахала його, і він вважав, що піде до пекла на мільйони, ба й мільярди років.