татра — тоді; ха — промовив; амаршіта — гнівно; бгīма — Бгіма; тасйа — його; рейн — найвище добро; вадга — вбити; смта — записано; на — не; бгарту — пана; на — не; тмана — себе самого; ча — і; артге — задля; йа — котрий; ахан — вбив; суптн — тих, що спали; іӯн — дітей; втг — безцільно.

Бгіма, проте, з ними не погодився і порадив вбити негідника, який у злобі згубив юнаків, що спали, не принісши цим ніякої користи ні собі, ні своєму панові.