іті — так; сма — в минулому; рдж — цар; адгйавасйа — рішуче; йукта — взявшись; прчīна — на схід; мӯлешу — корінням; куешу — на сидінні з трави куша; дгīра — що опанував себе; уда-мукга — повернувшись обличчям на північ; дакшіа — на південному; кӯле — березі; сте — розташований; самудра — моря; патнй — дружини (Ґанґи); сва — своєму; сута — синові; нйаста — передавши; бгра — обов'язки правління.

Досконало оволодівши собою, Махараджа Парікшіт сів обличчям на північ над південним берегом Ґанґи на солом'яну підстилку, що в ній трава, з якої її сплетено, дивилася корінням на схід. Перед цим турботу про царство він передав своєму синові.