ПОЯСНЕННЯ: Трансценденталісти — це філософи-емпірики, містики й також віддані Господа. Для філософів-емпіриків найвищою досконалістю є злитися з буттям Абсолюту, містики прагнуть осягнути всепроникаючу Наддушу, а віддані Господа виконують трансцендентне любовне служіння Богові-Особі. Брахман, Параматма і Бгаґаван — це різні рівні прояву тої самої Трансцендентности, і тому всі вищезгадані трансценденталісти перебувають понад трьома ґунами матеріальної природи. Матеріальні нещастя і щастя є породженням трьох ґун, і тому те, що викликає такі щастя та нещастя, трансценденталістів не заторкує. Цар був відданим, а ріші — містиком, і тому ні один, ні другий не втягнулися у випадкове непорозуміння, яке виникло з верховної волі. Пустотлива дитина, Шрінґі, була просто знаряддям Господньої волі.

Так закінчуються пояснення Бгактіведанти до вісімнадцятої глави Першої пісні «Шрімад-Бгаґаватам», назва якої «Син брахмани проклинає Махараджу Парікшіта».