к — хто; в — чи; сахета — може витерпіти; вірахам — розлуку; пуруша-уттамасйа — з Верховним Богом-Особою; према — любими; авалока — поглядами; ручіра-сміта — ласкавим усміхом; валґу-джалпаі — сердечними словами; стгаірйам — серйозність; са-мнам — з пристрасним гнівом; ахарат — підкоряв; мадгу — Своїх коханих; мнінīнм — жінок, як Сат'ябгама; рома-утсава — волосся, що від насолоди стає дибки; мама — моє; йат — що Його; аґгрі — стопи; віакітй — лишили сліди.

Тож хто зможе винести розлуку з Верховним Богом-Особою? Його ніжний, повний любови усміх, ласкавий погляд і мила мова перемагає серйозність та пристрасний гнів Його коханих дружин — Сат'ябгами та інших. Коли Він ступав моєю [Землі] поверхнею, мене обгортав пил з Його лотосових стіп, а густа трава була наче настовбурчене від насолоди волосся.