ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш свідчить, що для жителів вищих планет здійснювати міжпланетні подорожі не є щось складне. У «Бгаґаватам» багато згадок за те, що півбоги з райських планет відвідували Землю, щоб бути присутніми на жертвопринесеннях могутніх царів та імператорів. З цього вірша ми також дізнаємося, що коли Махараджа Парікшіт виконував обряд принесення в жертву коня, навіть пересічні люди мали змогу бачити півбогів. Назагал звичайні люди бачити півбогів, так само як і Господа, не здатні. Але як Господь зі Своєї безпричинної милости часами сходить у цей світ, являючи Себе звичайним людям, так само і півбоги, як їхня ласка, являють себе звичайним людям. Звичайно люди Землі не здатні бачити навіч істот з райських планет, однак впливовість Махараджі Парікшіта була така, що півбоги погодилися відкритися людським очам. Зазвичай на таких жертвопринесеннях царі, наче хмари, що проливають дощ, щедро роздавали багатства. Хмара — це проста вода, але в іншій формі: з землі вода збирається у хмари. I так само милостиня, що її царі роздають під час жертвопринесень, — це ті самі зібрані від громадян податки, але вже в іншому вигляді. Як хмари проливають дощі, видається, понад потрібне, так і милостиня царів, здається, перевищує потреби громадян. Якщо громадяни задоволені, вони не будуть повставати проти царя, а тому ламати монархічний державний устрій потреби немає.

Навіть такий цар, як Махараджа Парікшіт, потребував проводу духовного вчителя. Без такого проводу робити поступ у духовному житті неможливо. Духовний вчитель повинен посідати всі належні його становищу якості; і якщо людина прагне усвідомити свою справжню сутність, вона мусить звернутися до такого істинного духовного вчителя і прийняти у нього притулок.